Справа № 2-а-921/2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06 жовтня 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого-судді  -  Адаменко І.М.,

при секретарі   -  Остапчук О.С.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області  в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Олександрійської роти  ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про оскарження постанови серії ВА №019799 від 30.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КпАП України винесену інспектором ДПС Олександрійської роти  ОСОБА_2, так  як вважає, що вона винесена з порушенням законодавства, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

    Позивач в судове засідання не з’явився, але до суду надав заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути за його відсутності.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

    Суд, вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

            Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги, крім випадків встановлених ст. 72 зазначеного Кодексу.

    З постанови серія ВА №019799 від 30.08.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф в розмірі 255 грн., з підстав, що він 30.08.2009 року о 16 год. 00 хв. в місті Олександрія по площі Леніна керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д/з НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 3.1.”Рух заборонено” та п.8.4, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КпАП України.

    В позовній заяві позивач зазначив, що правила дорожнього руху ним були дотримані і він не міг рухатися на заборонений знак, так як їхав не по площі Леніна, а рухався по якісь іншій вулиці назви якої він не пам’ятає.

    Але вказані доводи не спростовують обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення позивача та в оскаржуваній ним  постанові.

    Крім того, з протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Серія ВА №037866 від 30.08.2009 року, а саме з графи «Поясненняособи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» встановлено, що позивач поїхав під знак “Рух заборонений” для того, щоб під’їхати до будинку не знаючи дорогу в місті Олександрія. З цього слідує, що позивач в день події  не заперечив  обставин пов»язаних із порушенням ним п.8.4 Правил дорожнього руху та навпаки  погодився з ними, що спростовує його доводи зазначені в позовній заяві про  невідповідність  оскаржуваної постанови  дійсним обставинам справи.

            Інших доказів, які б спростовували обставини викладені у оскаржуваній ним постанові суду не надав.

            Пунктом  8.4 п.п.в)  Правил дорожнього руху передбачено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

    Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів,   зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.    

    Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення правил дорожнього руху зі сторони позивача, і останній не надав суду доказів того, що відповідачем неправомірно було притягнуто його до адміністративної відповідальності, та доказів того, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

    Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а адміністративне покарання відповідає санкції ч.1 ст.122 КУпАП, тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.    

    Керуючись ст.ст. 18, 19, 71, 104, 107, 162 КАС України, ст. ст. 18, 288 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС Олександрійської роти ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВА №019799 від 30.08.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КпАП України – відмовити повністю залишивши постанову  серії ВА №019799 від 30.08.2009 року  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП   без змін.

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10- денний строк з дня складення її в повному обсязі зави про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 .

    Суддя                                 І.М. Адаменко