Судове рішення #6399980

Справа №22 Ц-4292/2009 р .                                                                 Головуючий у 1 інстанції  Галич Ю.М.

Категорія 27                                                                                           Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.


У Х В А Л А

іменем України


21 жовтня  2009 року                                                                м. Київ     Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді :       Яворського М.А.

суддів                                Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.

при секретарі                   Бистрій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1  до сільського голови с. Веселий Кут Таращанського району Київської області ОСОБА_2 про захист :ті гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

 У лютому 2009 року ОСОБА_1,  звернувся до суду із позовом сільського голови с. Веселий Кут Таращанського району Київської області ОСОБА_2 та просив постановити рішення яким, визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності , порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію  відомості поширені відповідачем у зверненні до народного депутата України Бондика В.А., просив зобов’язати  відповідача спростувати поширені ним недостовірні відомості та стягнути 50000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10 грудня 2008 року відповідач у своєму зверненні до народного депутата України Бондика В.А. зазначив, що «9 грудня 2008 року близько 17-10 мені зателефонував гр.. ОСОБА_1, що є орендарем водосховища в с Веселий Кут. Він грубій формі висловив своє незадоволення на публікацію статті в газеті «Київщина регіональна» НОМЕР_1  « ІНФОРМАЦІЯ_1». Грубо попередив мене про те, щоб я приготував 50 тис. гривень, як він сказав моральної шкоди», також він сказав, що зітре «вашу дешеву газєтьонку» в порошок, застосувавши свою «важку артилерію». Попередив мене, що я не до кінця зрозумів з ким зв'язався. Раніше в приватній розмові він зазначив, що в нього є високі покровителі в Міністерстві внутрішніх справ України. В зв'язку з тим, що раніше гр.. ОСОБА_1 застосовував фізичні розправи над жителями села Веселий Кут, має охоронців та розуміючи, що я самостійно не зможу протистояти вищезазначеній особі прошу Вашої підтримки та допомогою».

Наслідком такого звернення - поширення за відомо недостовірної інформації про нього - стали: стаття в новій громадсько-політичній газеті «Київщина регіональна» НОМЕР_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій зазначено, про звернення Відповідача та про його повідомлення про фізичні розправи над мешканцями села; виклики до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області з приводу заяви відповідача до народного депутата Бондика В.А. (запрошення на 13.01.2009 року, на 20.01.2009 року); виклик у прокуратуру Таращанського району Київської області на 19.01.2009 року з приводу депутатського звернення народного депутата Бондика В.А., виклики в інші державні органи; моральна шкода.

Вважає, що вищевказана інформація відповідача є недостовірною, і він має право на її спростування та на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням цієї інформації.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2009 року  у задоволені позову відмовлено.

 Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач по справі ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд, скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його у повному обсягу, посилаючись при цьому на неповне з’ясування судом обставин, неправильну оцінку наданим сторонами доказам.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися на розгляд вказаної справи,  дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України,  колегія суддів  вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ліцензії Держкомрибгоспу позивач є приватним підприємцем, і його діяльність пов’язана з промисловим вирощуванням та виловом риби.

Відповідно договору від 13 червня 2006 року (а.с. 13, 14) позивач уклав з Білоцерківським міжрайонним управлінням водного господарства договір про спільне вирощування риби. Місце вирощування вказаної риби є зокрема і водосховище  в с. Веселий Кут, Таращанського району.

Судом також встановлено, що  відповідач по справі ОСОБА_2  9 грудня 2008 року направив звернення до народного депутата України  Бондика В.А.  в якому просив у останнього захисту та допомоги у зв’язку з погрозами позивача, посилаючись при цьому на застосуванням у минулому фізичної розправи над жителями с. Веселий Кут.

В газеті Київщина Регіональна від 15 грудня 2008 року (а.с. 10) опубліковано статтю за підписом народного депутата України  Ю.Бойка з приводу звернення сільського голови с. Веселий Кут ОСОБА_2, про застосування до жителів села Веселий Кут фізичних розправ.

Вирішуючи вказаний спір та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції  виходив із того, що позивач не довів поширення ОСОБА_2 щодо нього недостовірної інформації, що ганьбить його честь і гідність, ділову репутацію у зверненні до народного депутата України Бондика В.А., при цьому суд визнав викладені відповідачем обставини у зверненні такими, що відповідають дійсності.

Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі наданих сторонами та перевірених судом обставинах справи.

Так, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією

Статтями 297, 299 ЦПК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі та на недоторканність своєї ділової репутації.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі і своєї ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною (ч. З вказаної статті). Відповідно до ч. 4 даної статті спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Разом з тим  Пленум Верховного суду України в п. п. 16, 18 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року роз’яснив, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

 Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт  поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Суд першої інстанції, розглядаючи вказаний спір обґрунтовано виходив із того, що  відповідач по справі як посадова особа – Веселокутський сільський голова Таращанського району  дійсно направляв  звернення до народного депутата України в якому повідомляв про протиправну поведінку позивача по справі відносно мешканців села Веселий Кут при їх спробах здійснити вилов риби у водосховищі, який орендує позивач по справі.

При цьому суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач хоч і довів факт поширення відповідачем зазначеної інформації, направивши відповідне звернення народному депутату України Бон дику В.А., однак відповідач у порядку встановленому ст. 10, 40 ЦПК України надав суду  докази ( покази свідків та письмове звернення депутатів сільської ради) про правдивість зазначеної у звернення інформації, тому підстав для визнання її недостовірною суд не встановив.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.    

 Оскільки суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст.  303, 307 , 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Ставищенського районного суду від  26 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.


Головуючий:                                                                


 Судді:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація