Справа № 2а-3528/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
у складі : головуючого – судді Микитчина І.М.
при секретарі Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги ’’Дітям війни’’,
ВСТАНОВИВ :
Позивачі звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління ПФУ в місті Стрию та просять поновити пропущений строк звернення за захистом порушеного права та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їм як дітям війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 4655 грн. 90 коп. В обгрунтування заявлених вимог покликаються на те, що вони відповідно до ст. 1 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ є дітьми війни. Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено щомісячну соціальну допомогу дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте за 2006-2007 роки така не виплачувалась їм, а в 2008 році виплата проводилась лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Крім цього, просять поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. в судове засідання не з’явилися, однак надали суду клопотання, в яких просять справу слухати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача Самбірська Н.Я. в судове засідання не з’явилася. Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 122 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги підставні та підлягають до часткового задоволення.
Законом України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ від 18.11.2004 року установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачі є дітьми війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року з 01.01.2006 року таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України ’’Про Державний бюджет України на 2007 рік’’ дію ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ від 18 листопада 2004 року зупинено на 2007 рік та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік", що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року.
Законом України ’’Про Державний бюджет України на 2008 рік’’ від 28.12.2007 року дію ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ’’Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту’’), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року.
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 положення Законів України ’’Про Державний бюджет України на 2007 рік’’ та ’’Про Державний бюджет України на 2008 рік’’, що визнані неконституційними, втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію ст 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’.
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенням Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стрию оспорювана позивачами надбавка з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року не виплачувалася, тому суд позовні вимоги задовольняє частково та зобов'язує УПФ України в м. Стрию здійснити нарахування надбавки до пенсії згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Що стосується позовних вимог позивачів у частині зобов’язання відповідача нарахувати їм недоплачене підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то такі задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Законів України ’’Про Державний бюджет України на 2007 рік’’ та ’’Про Державний бюджет України на 2008 рік’’, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень, тобто з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року відновлено дію ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік. У ст. 110 Закону України ’’Про Державний бюджет України на 2006 рік’’ визначено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’, запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, вказаний Закон, прийнятий Верховною Радою України, не був предметом розгляду Конституційного Суду України, а тому у виплатах за 2006 рік слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк та згідно з ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду повноважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зважаючи на похилий вік позивачів, їх юридичну необізнаність, а також обмежене коло масової інформації, що оприлюднювали рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, а також враховуючи часткове визнання відповідачем вимог позивачів, який обіцяв здійснювати такі доплати, однак не проводив їх у повному обсязі, з 2008 року частково нараховував по 10% мінімальної пенсії, а тому суд вважає, що строк звернення позивачами до суду пропущений з поважної причини і підлягає поновленню.
Відтак, суд вважає, що дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Стрию щодо невиплати та недоплати позивачам підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ є протиправними.
На вимогу сторін судові витрати суд залишає за сторонами.
Керуючись ст., ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст., ст. 1, 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст., ст. 9, 71, 86, 99,100,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’, протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию нарахувати і виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надбавки до пенсії згідно зі ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’ за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням раніше проведених підвищень до пенсії ’’Дітям війни’’ за відповідні періоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати залишити за сторонами на їхню вимогу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.М.Микитчин