печерський районний суд міста києва
Справа № 2-1628-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Степанової О.С.,
при секретарі - Соколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми грошового вкладу, відсотків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення суми грошового вкладу в розмірі 134 000 грн. 00 коп., відсотків в розмірі 9 981 грн. 00 коп. які складаються з відсотків які були нараховані за час дії договору та після спливу строку дії договору та моральної шкоди в розмірі 40 000 грн. 00 коп. та судових витрат в розмірі 10 870 грн. 00 коп., з яких 1 440 грн. 00 коп. - судові витрати, 30 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 9 400 грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 23.01.2009 року між нею та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено договір банківського вкладу, згідно якого ТОВ «Український промисловий банк» прийняв від позивача грошові кошти в сумі 134 000 грн. 00 коп. строком на 183 дні з 23.01.2009 року по 24.07.2009 року. Звернувшись 31.07.2009 року до відповідача ТОВ «Український промисловий банк» з вимогою повернути належні грошові кошти згідно умов вказаного договору, позивачу було безпідставно відмовлено. 05.08.2009 року позивач особисто була на прийомі у керівництва ТОВ «Український промисловий банк» з питання виконання відповідачів умов укладеного між сторонами договору, де позивачу було повідомлено, що заяву позивача буде поставлено на облік «Документи фізичних осіб, що не виконані в строк з вини банку» та задоволено в календарній черговості за наявності коштів. Позивач вважає, що відповідач діє всупереч умов договору, а також порушує норми цивільного законодавства. В зв'язку з чим позивач вимушена була звернутися до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Моральна шкода спричинена відповідачем позивачу обґрунтовується наступним.
Неправомірні дії позивача, що виразилися в неправомірному неповерненні суми вкладу, спровокували різке погіршення стану здоров’я позивача та призвели до великих моральних, душевних та фізичних страждань, які не закінчилися і тривають на момент розгляду справи у суді.
Так, позивач є людиною похилого віку, якій у серпні місяці виповнилося 70 років, позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання, страждає тяжкими захворюваннями – інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, стенокардія, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, цукровий діабет ІІ ступеню, церебральний атеросклероз та інше. Наведені тяжкі захворювання потребують постійного медикаментозного лікування. 20 червня 2009 р. позивача спіткало раптове нове тяжке захворювання, у зв’язку з чим 21 червня 2009 р. позивача було госпіталізовано на стаціонарне лікування в клініці «Борис», де позивач перебувала на лікуванні по 03.07.2009 р. із діагнозом: дімфопролиферативне запалення періоста правої орбіти риногеної природи (кажучи простими словами у позивача вивернулося праве око на лице). Початкова ускладнена катаракта, деструкція скловидного тіла, проліферативна діабетична ангиоретинопатія 2 ст. обоїх очей. Артерігіпертензія. Поширений остеохондроз хребта, торакалгія, люмбалгія. Сколіоз грудного відділу хребта. Цукровий діабет 2-й тип, стадія субкомпенсації. На сьогодні необхідне оперативне втручання на правому оці. Відмовляючи у поверненні коштів позивачу, відповідач позбавляє позивача можливості забезпечити своє лікування, у чому позивач, саме зараз, має гостру потребу. Позивач знаходячись в постійному нервовому перенапруженні перестала спати ночами, оскільки сума коштів віддана баку для позивача є дуже великою. На лікування позивача потрібні великі кошти, які у себе незаконно утримує відповідач. 3 вини відповідача позивач не може поправити своє здоров'я поліпшити своє самопочуття. Душевні страждання, які позивач зазнає з вини відповідача, тягнуть за собою загострення хвороб позивача і додають нових захворювань. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 40 000 грн. 00 коп., яку просить стягнути з відповідача за результатами розгляду даної справи на користь позивача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав наведених в ньому приймаючи до уваги наявні у справі докази та покази свідків. Представник позивача звернула увагу суду на те, що позивач бажала прийти до суду та донести суду особисто ті душевні страждання які прийшлося позивачем перенести у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору, однак психологічно не пересилила себе та не змогла прийти.
Представник відповідача ТОВ «Український промисловий банк» в судове засідання призначене на 14.10.2009 року свого представника не направив, незважаючи на те, що про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. У відповідності до ст.ст. 169 ЦПК України судом було визнано можливим продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача ТОВ «Український промисловий банк».
В судовому засіданні від 01.10.2009 року, представник відповідача ТОВ «Український промисловий банк» - Мошківський В.А. проти задоволення позову заперечив, просив в позові відмовити вказуючи на те, що банк знаходиться в скрутному становищі, в банку введена тимчасова адміністрація і з 21.01.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 21.07.2009 року, який було продовжено Національним Банком України на період 05.08.2009 року по 21.01.2010 року. Моральна шкода не доведена, оскільки відсутній причинний зв'язок між діями банку та хворобою позивача. Крім того, представник відповідача, посилаючись на граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлених постановою Кабінету Міністрів України, заперечив проти стягнення з відповідача на користь позивача 9 400 грн. витрат сплачених позивачем за правову допомогу.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні, повідомила суду, про те, що вона разом з ОСОБА_1 працює в ВАТ «Київпроект» на протязі 15 років, тому баче її майже кожен день. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 70 років, вона в своїй роботі робить достатньо складні розрахунки та емоційно завжди тримає себе в руках. На протязі 15 років роботи ОСОБА_1 дуже рідко ходила на лікарняний. На початку червня 2009 року свідок ОСОБА_4 помітила пригнічений та схвильований стан ОСОБА_1, який особливо проявлявся, в той час коли ОСОБА_1 потрібно було йти до ТОВ «Український промисловий банк». В червні 2009 року ОСОБА_1 було госпіталізовано до лікарні. Коли свідок ОСОБА_4 намагалася відвідати ОСОБА_1 у лікарні, остання заперечувала, пояснюючи тим, що погано себе почуває та погано виглядає («виліз глаз») і не хоче щоб її хтось бачив. Коли свідок ОСОБА_4 поцікавилася причиною такого погіршення здоров’я, ОСОБА_1 пояснила, що вона дуже хвилюється через кошти які вона поклала на депозит у ТОВ «Укрпромбанк» і які не може повернути.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду повідомив про те, що його сім’я з 1994 року знаходиться в дружніх стосунках з сім’єю ОСОБА_1, які продовжуються і зараз. ОСОБА_1 добре працює, до роботи ставиться відповідально з пошаною. Останнім часом свідок ОСОБА_5 помітив, що ОСОБА_1 іде на роботу з підвищеним тиском. В червні 2009 року ОСОБА_1 лежала в лікарні, тепер їй потрібно робити операцію ока. Погіршення здоров’я ОСОБА_1 пов’язано з тим, що вона нервує з приводу нестачі коштів на лікування та з приводу того що не може повернути свої кошти які вона поклала до ТОВ «Укрпромбанк».
Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні повідомила про те, що вона є троюрідною сестрою ОСОБА_1 та знаходиться в гарних родинних відносинах з ОСОБА_1. В критичних ситуаціях, які трапляються в житті чи ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, останні спілкуються досить часто. Цього року ОСОБА_1 виповнилося 70 років, вона хворіє на гіпертонічний криз, цукровий діабет та іншими хворобами, які ускладнилися цим літом у зв’язку з переживаннями ОСОБА_1 з приводу неповернення коштів (вкладу) відповідачем ТОВ «Укрпромбанк». В літку ОСОБА_1 потрапила в лікарню в дуже тяжкому стані (у ОСОБА_1 через великий тиск вивернулося око), на сьогодні цей стан полегшений, але ОСОБА_1 потребує лікування. Для продовження лікування необхідні кошти, яких ОСОБА_1 не має оскільки не може отримати їх від ТОВ «Укрпромбанку».
З'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.01.2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Український промисловий банк» (Далі – ТОВ «Укрпромбанк»), був укладений договір банківського вкладу №1016/0301896000077001 (Далі - Договір банківського вкладу).
Відповідно до п.1.1 - п.1.4, п.2.1.5 Договору банківського вкладу, відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 134 000 грн. 00 коп. строком на 183 дні з 23.01.2009 року (дата внесення) по 24.07.2009 року (дата повернення) на умовах та в порядку визначеному цим договором. Процентна ставка за вкладом складає 24% річних, яка залишається незмінною протягом строку вкладу, крім випадку дострокового розірвання договору з ініціативи позивача. Якщо дата повернення вкладу припадає на вихідний чи святковий день, повернення вкладу здійснюється у перший робочий день після вихідного та/або святкового дня. Відповідач зобов'язаний повернути повністю вклад у "дату повернення", зазначену в п.1.1 цього договору, готівкою або в безготівковій формі за вибором позивача. Відповідно до ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема: відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.
Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, позивач є споживачем банківської послуги з розміщення банківського вкладу, яку надає ТОВ «Укрпромбанк».
Судом також встановлено, що після закінчення строку дії Договору банківського вкладу, а саме 31.07.2009 року позивач звернулася до відповідача з проханням повернути належні їй грошові кошти в розмірі 134 000 грн. 00 коп. та нараховані відсотки (а.с.17,18).
На звернення позивача від 31.07.2009 року, відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було видано позивачу дві виписки по особовому рахунку позивача ОСОБА_1, які підтверджують наявність на особових рахунках ОСОБА_1 суми вкладу в розмірі 134 000 грн. 00 коп. та суми нарахованих відсотків за час дії Договору банківського вкладу в розмірі 2 643 грн. 00 коп. (а.с. 15, 16)
Судом встановлено, що на момент розгляду справи у суді, вказані грошові кошти відповідачем позивачу повернуті не були. Дана обставина не заперечувалася учасниками процесу та підтверджується розрахунком наданим представником відповідача в судовому засіданні від 01.10.2009 року (а.с.35).
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Постановою Правління Національного Банку України «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальності «Український промисловий банк» №19/БТ від 20.01.2009 року, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року. Дію вказаного мораторію Постановою Національного Банку України від 06.08.2009 року №447 було продовжено на період 05.08.2009 року по 21.01.2010 року.
Наявність вказаних постанов, суд не може прийняти до уваги, оскільки ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачено, що протягом дії мораторію забороняється лише стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.
Крім того, згідно ч.3 ст.1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК України, передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що відповідач неправомірно не повертає позивачу його суму вкладу та нараховані відсотки, тобто діє всупереч вимогам чинного законодавства.
Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що діями відповідача порушені його права, і тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми вкладу в розмірі 134 000 грн. 00 коп. та відсотків нарахованих згідно порядку передбаченого Договором банківського вкладу в розмірі 2 643 грн. 29 коп. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Позовна вимога в частині стягнення відсотків в розмірі 7 338 грн. 50 коп. (9 981 грн. 79 коп. – 2 643 грн. 29 коп. = 7 338 грн. 50 коп.), які були нараховані позивачем після спливу строку дії Договору банківського вкладу, задоволенню не підлягають, оскільки така умова не була передбачена сторонами Договором банківського вкладу.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання, страждає тяжкими захворюваннями – інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, стенокардія, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, цукровий діабет ІІ ступеню, церебральний атеросклероз та інше, в серпні 2009 року позивачу виповнилося 70 років. Перелічені тяжкі захворювання позивача потребують постійного медикаментозного лікування.
Наведені обставини підтверджуються копією паспорту позивача, копією посвідчення позивача та копіями медичних довідок виданих позивачу, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.9,10,12,13).
Судом також встановлено що, протиправними діями відповідача ТОВ «Укрпромбанк», які полягли у невиконанні умов Договору банківського вкладу (неповернення суми вкладу та нарахованих відсотків після спливу строку дії договору) спричинені моральні страждання позивачу ОСОБА_1
Моральні страждання ОСОБА_1, полягли в постійних душевних стражданнях, хвилюваннях щодо реальної можливості повернення коштів в розмірі 134 000 грн. 00 коп. покладених на депозитний рахунок в ТОВ «Укрпромбанк». Для позивача 134 000 грн. 00 коп. є дуже великою сумою яку остання заробляла на протязі довгих років та сподівалася, що ці кошти забезпечать її у старості. Крім того на момент розгляду справи по суті у позивача погіршився стан здоров’я у зв’язку з чим позивач потребує лікування, разом з тим позивач не може цього собі забезпечити, оскільки не має для цього коштів. Тому моральні страждання позивача полягають також у її душевних стражданнях щодо нестачі коштів на лікування.
Такі моральні страждання спричинені ОСОБА_1 з вини ТОВ «Укрпромбанк» та підтверджуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та довідкою відділу охорони здоров’я і профілактики ВАТ «Київпроект» від 13.10.2009 року.
З огляду на викладені обставини, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, розмір якої у грошовому виразі, з урахуванням характеру і тривалості душевних переживань позивача, а також доведеності дії зазначених ним факторів на його душевний стан, вини ТОВ «Укрпромбанк» у невиконанні умов Договору банківського вкладу, суд оцінює у 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 10 870 грн. 00 коп., з яких 30 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1 440 грн. 00 коп. - судовий збір, 9 400 грн. 00 коп. -витрати на правову допомогу.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» регулює питання компенсації судових витрат за рахунок держави в разі коли обидві сторони у цивільній справі звільнені від оплати судових витрат. Тому така постанова не може бути застосована під час вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України в даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 633, 1058, 1060, 1066, 1074 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, ст.85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.10, 11, 34, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором банківського вкладу №1016/0301896000077001 від 23січня 2009 року, у розмірі 134 000 гривні 00 копійок, невиплачену частину відсотків в розмірі 2 643 гривні 29 копійок, моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі 10 870 гривень 00 копійок, а всього 157 513 (сто п’ятдесят сім тисяч п’ятсот тринадцять) гривень 29 копійок.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набере законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя