РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого: судді-доповідача Куштана Б.П.,
суддів: Павліченка С.В. та Собослоя Г.Г.,
при секретарі Плавайко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського міського району електричних мереж на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 червня 2009 р. за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського міського району електричних мереж про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
встановила:
у лютому 2009 р. ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського міського району електричних мереж (надалі – відповідач). Просив на підставі ст.ст. 23, 526 ЦК України та ст.ст. 3, 24 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язати відповідача негайно відновити електропостачання у належній йому квартирі № 33 будинку № 24 по вул. Росвигівській в м. Мукачеве та видати облікову книжку для оплати в подальшому за спожиту електроенергію; скасувати як безпідставну нараховану відповідачем заборгованість в сумі 10.59 грн.; стягнути з відповідача 2030 грн. матеріальної шкоди та 2970 грн. у відшкодування моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідача.
На обґрунтування зазначав, що є споживачем електроенергії на підставі договору. Має 50% пільгу з оплати. Станом на грудень 2008 р. відповідач неправомірно нарахував йому 42.87 грн. заборгованості та без будь-якого повідомлення чи попередження відключив електропостачання. Це призвело до псування продуктів, які зберігалися в холодильнику, та завдало йому моральних страждань.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30.06.09 р. позов задоволено частково: зобов’язано Мукачівський міський район електричних мереж поновити електропостачання в квартирі АДРЕСА_1; стягнуто з Мукачівського міського району електричних мереж на користь позивача 2030 грн. матеріальної та 500 грн. моральної шкоди; у решті позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводить про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Указує, що позивач про наявність у нього пільг з оплати спожитої електроенергії письмово не заявляв, про можливе відключення електроенергії завчасно повідомлявся, майнова та моральна шкода позивачем не доведена.
Письмових заперечень або пояснень на скаргу ОСОБА_1. не подав, у судове засідання повторно не з’явився, хоча про час і місце такого був повідомлений належним чином.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення – зміні, з таких мотивів.
Суд першої інстанції виходив з того, що відключення позивача від електроенергії було здійснено з порушенням установленого законодавством порядку та спричинило позивачу матеріальну і моральну шкоду. У решті вимог позивача відмовлено за безпідставністю.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком у частині відшкодування майнової та моральної шкоди через порушення в застосуванні норм процесуального права (невірне встановлення спірних правовідносин) та норм матеріального права, що в сукупності призвело до неправильного вирішення справи з указаних питань.
Неоспореною обставиною є наявність між сторонами договору з постачання електроенергії, тобто спірні правовідносини базуються на договірних стосунках.
Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд керувався ст.ст. 23, 1167 ЦК України, проте, оскільки між сторонами укладено договір, то положення цих статей не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Так, ст. 1167 ЦК регулює питання деліктного зобов’язання, яке виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов’язальних стосунках або шкода виникла незалежно від існуючих між сторона зобов’язальних правовідносин.
Між тим, заявлена позивачем шкода випливає саме з питань виконання договірних зобов’язань.
Стаття 714 ЦК України, Закон України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією для населення (надалі – Правила), які поширюються на відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії, не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії.
Що стосується вимог Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до ст. 4 п.5 цього Закону споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках, передбачених законом.
Однак, з урахуванням встановлених у справі обставин підстав для застосування указаної норми немає.
Відповідно до п.43 Правил енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством.
Згідно з вимогами ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Розмір збитків (шкоди), завданих порушенням зобов’язання, доводиться кредитором (потерпілим). Це кореспондує загальним положенням процесуального законодавства (ст. 60 ч.1 ЦПК), відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред’являє вимогу про відшкодування реальної шкоди, він має надати докази наявності таких збитків.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність усіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання;
- наявність збитків;
- причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, тобто останні мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов’язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника (презюмується та не підлягає доведенню кредитором) .
Як видно з матеріалів справи, позивач не подав жодного письмового доказу в підтвердження наявності та розміру шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. Показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України та п. п. 49-51 Правил не можуть слугувати єдиними та достатніми доказами. До того ж, факт відключення квартири позивача від електроенергії на початку грудня 2008 р. достовірно не встановлений (доведеним є факт відключення 17.02.09 р.).
Стаття 1166 ЦК, якою керувався суд, встановлює загальні правила відшкодування особі недоговірної шкоди, тобто коли між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим) відсутні договірні відносини.
Отже, рішення суду в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 2030 грн. та 500 грн. компенсації за моральну шкоду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Доводи апеляційної скарги з цього приводу є обґрунтованими.
Окрім того, суд помилково вирішив питання прав та обов’язків Мукачівського міського району електричних мереж замість ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» як юридичної особи, через що в резолютивній частині рішення необхідно зазначити останнього в особі Мукачівського МРЕМ.
Решта ж рішення є законним і обґрунтованим.
Доводи апелянта про дотримання ним установленого п.27 Правил порядку відключення позивача від електричної мережі є безпідставними (що представником відповідача по суті не заперечується) та спростовуються матеріалами справи.
У контексті наведеного рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 22, 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
рішила:
1. 1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського міського району електромереж задовольнити частково.
2. 2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 червня 2009 р. змінити.
2.1. У резолютивній частині рішення Мукачівський міський район електромереж замінити на відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського міського району електричних мереж.
2.2. Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 2030 (двох тисяч тридцяти) грн. матеріальної та 500 (п’ятсот) грн. моральної шкоди скасувати, відмовивши в задоволенні цих позовних вимог.
3. 3. Решту рішення залишити без змін.
4. 4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: