Справа № 22Ц – 4595 /2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Кулініченко Г.В.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого – Хопти С.Ф.
Суддів - Коцюрби О.П., Мережко М.В.
При секретарі – Бойченко М.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства « Риболовецьке господарство села «Трипілля» про стягнення завдатку ,
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У червні 2009 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення завдатку. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24 травня 2006 року між ним та відповідачем був укладений попередній договір про продаж двох земельних ділянок – розміром 52,8 га та 4 га.. Відповідно до умов договору , відповідач зобов”язався не пізніше 24 серпня 2006 року укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок, для цього відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов»язувався в строк до 24 серпня 2006 року скористатися своїм правом викупу земельних ділянок та належним чином оформити право власності на земельні ділянки, шляхом отримання державних актів на право власності на земельні ділянки.
За попереднім договором відповідач відповідно до п. 3.1 отримав завдаток в сумі 510 000 грн.
Відповідно до п. 3.3 в разі , якщо основний договір не буде укладено з вини відповідача, відповідач зобов»язується повернути позивачу завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку.
Позивач виконав всі умови договору , однак відповідач свої зобов»язанння по підписанню основного договору не виконав.
Як вбачається з листа від 06 червня 2007 року № 32 відповідач визнав факт порушення зобов»язання щодо підписання основного договору і пропонував позивачу отримати подвійну суму завдатку – 102 000 грн., проте 29 січня 2008 року позивач отримав листа від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. з повідомленням , що відповідач – ЗАТ « Риболовецьке господарство села Трипілля» передав на депозит грошову суму 510 000 грн для передачі позивачу.
Позивач вважає, що вказана сума є завдатком, тому відповідно до умов договору, оскільки відповідач не уклав договір купівлі-продажу земельних ділянок, він зобов”язаніий повернути позивачу суму завдатку 510 000 грн, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 510 000 грн, крім того, відповідно до ст.. 625 ЦК України , позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з 01 лютого 2008 по 04 червня 2009 року – 126 480 грн, , а також 3 % річних від простроченої суми – 20 581,64 грн., а всього просив стягнути 657 061,64 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2009 р. в задоволенні позову відмовлено .
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, та ухвалити нове рішення , яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини щодо наміру укласти угоду купівлі-продажу земельних ділянок, що розташовані на території Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області. З цією метою сторони уклали попередній договір. Сторонами в договорі виступали : ОСОБА_1 та ЗАТ « Риболовецьке господарство села Трипілля» в особі голови правління –
Мостового І.О., який діяв на підставі Статуту товариства.
Відповідно тексту договору , сторони домовились не пізніше 24 серпня 2006 р. укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок ,в підтвердження чого позивач передав відповідачу 510 000 грн , однак договір купівлі – продажу укладений не був.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов”язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено , що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом ч.2 ст. 570 ЦК України, у тих випадках , коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались. Правила про залишення завдатку особі, яка його одержала , або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін.
Висновок суду першої інстанції ,що вказана сума являється авансом є вірним ,
і як вбачається з пояснень представника позивача , суму внесену на депозит позивач отримав, тому вірним є висновок суду про відмову у задоволенні позову .
Щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, правильним є висновок суду першої інстанції, що між сторонами не виникли грошові зобов»язання відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України, тому відсутні правові підстави для стягнення вказаних коштів, рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду.
Рішенні суду першої інстанції відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 313 – 315 ,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -
У х в а л и л а ;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити..
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2009 р. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді