У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва щодо засудженої ОСОБА_1

         Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року

                            ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженка ІНФОРМАЦІЯ_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, несудима,

засуджена за ст. 15 та ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

         Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном на 1 рік.

         Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         В апеляційному порядку зазначений вирок не переглядався.

         За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона                 23 квітня 2005 року в м. Києві із супермаркету “ІНФОРМАЦІЯ_4” намагалася вчинити крадіжку товару на загальну суму 810 грн. 10 коп., але свій злочинний умисел не змогла довести до кінця, оскільки при виході з магазину була затримана працівниками охорони цієї установи.

         У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва, не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1, ставить питання про скасування постановленого щодо неї вироку Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного їй покарання внаслідок м'якості з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу заступник прокурора м. Києва мотивує тим, що ОСОБА_1 раніше була засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі з випробуванням та іспитовим терміном на два роки, протягом якого вона вчинила новий злочин, а тому суд повинен був призначити їй покарання за сукупністю вироків.

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

         Суд, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, не тільки призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних розмірах санкції цієї статті, але й звільнив її від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України.

         Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності і вироком суду від 3 грудня 2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України була засуджена до двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, з звільненням від відбування покарання та іспитовим строком на два роки і у період цього строку вчинила новий злочин.

         Таким чином, суд у судовому засіданні не дослідив належним чином ці обставини і призначив ОСОБА_1 покарання без урахування її попередньої судимості.

         Враховуючи м”якість призначеного ОСОБА_1 покарання за ст.15 та ч.1 ст.185 КК України, колегія суддів вважає, що вимоги ст. 413 КПК України про визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків у даному випадку, не підлягають застосуванню.

         За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.

         Якщо при новому розгляді буде доведена винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, то покарання має бути призначено з урахуванням вимог ст. ст. 75 та 71 КК України, оскільки обране засудженій покарання за даним вироком є м'яким.

         На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

         Касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.

         Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2005 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

С у д д і:

Кияшко  А.Я.                       Коновалов  В.М.                                    Жук  В.Г.