Судове рішення #6398346

Справа № 22ц-3508/2009                     Головуючий в суді 1 інстанції Пасіка К.Г.

                                  Доповідач в суді 2 інстанції Дьоміна О.О.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


20 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:


головуючого судді: Дьоміної О.О.,

суддів Малорода О.І., Березовенко Р.В.,

при секретарі Бистрій Г.В.,


розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Васильківського міжрайонного прокурора   на рішення   Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року в справі за позовом Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння.


Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -



ВСТАНОВИВ:


В лютому 2009 року Васильківський міжрайонний прокурор в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння. Свої позовні вимоги мотивував тим, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року інваліда другої групи ОСОБА_2 було забезпечено автомобілем Фольцваген, 1998 року випуску в якості гуманітарної допомоги.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15 липня 2006 року видано довіреність, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 користуватися автомобілем Фольцваген Пасат.

 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тому позивач вважав, що відповідно до положень Порядку забезпечення інвалідів автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999 після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається головному управлінню соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року в задоволенні позову Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач Васильківський міжрайонний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної  скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до актового запису про смерть № 16 від ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10 червня 2006 року власником автомобіля Фольцваген Пасат, 1998 року випуску є ОСОБА_2.

Згідно довіреності посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 15 липня 2006 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 користуватися автомобілем марки Фольцваген Пасат.

З наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2006 року за № 12, вбачається що автомобіль Фольцваген, 1998 року випуску, подарований ОСОБА_3, який мешкає в Німеччині прийнято в дар Головним управлінням праці та соціального захисту населення.

Зазначений автомобіль видано інваліду першої групи загального захворювання ОСОБА_2, згідно дарчого листа від 22 грудня 2005 року автомобіль визнаний як гуманітарна-допомога Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.

Відмовляючи у позові суд послався на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 08 вересня 1997 за  № 999 « Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», пунктом 37 якого передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Як випливає з матеріалів справи, інваліду першої групи ОСОБА_2 був виданий Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської   обласної   державної   адміністрації   автомобіль Фольцваген, 1998 року випуску, 1 лютого 2006 року, тобто в період дії Порядку забезпечення інвалідів автомобілями.

Згідно до ст. ст. 22, 58 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 5 Цивільного Кодексу України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З урахуванням викладеного, суд вважав, що вимога про зобов'язання ОСОБА_1 повернути у власність Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації автомобіль Фольцваген Пасат, 1998 року випуску не підлягає до задоволення, оскільки є не обґрунтованою та незаконною.

З наданих суду документів вбачається, що цей автомобіль був наданий ОСОБА_2 в період чинності Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого 8 вересня 1997 року, в зв'язку з чим на право користування та розпорядженням автомобілем в повному обсязі поширюється правовий режим встановлений саме цим Порядком.

Суд першої інстанції вважав, що норма п. 37 цього Порядку щодо залишення після смерті інваліда в розпорядженні його сім'ї автомобіля, яким він був забезпечений безплатно, не втратила для ОСОБА_1 своєї чинності і після затвердження нового Порядку від 19 липня 2006 року, оскільки новий Порядок, відповідно до наведених вище вказаних норм чинного законодавства, не має зворотної дії в часі і повинен застосовуватися лише до тих правовідносин, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Правовідносини між ОСОБА_2 та позивачем виникли до затвердження нового Порядку, тому цей нормативний акт на вказані відносини не поширюється, він регулює ті випадки забезпечення інвалідів автомобілями, в тому числі і в порядку гуманітарної допомоги, які виникли після затвердження нового Порядку, тобто після 19 липня 2006 року. Інше тлумачення змісту порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19 липня 2006 року суперечить правилу, встановленому ст. ст. 22, 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, тому таке тлумачення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

    Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені     з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону.

        Доводи апеляційної скарги про те, що на день смерті   ОСОБА_2 вже діяли норми, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999, відповідно якої після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається головному управлінню соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки на день виникнення спірних правовідносин діяла постанова Кабінету Міністрів від 08 вересня 1997 за № 999 « Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», пунктом 37 якого передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.



  За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна  скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

        Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів,-

 


ухвалила:


Апеляційну скаргу Васильківського міжрайонного прокурора – відхилити.  


Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року – залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.



Головуючий:


    Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація