РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 вересня 2009 року м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова С.О. .,
суддів – Кондора Р.Ю., Куцина М.М.,
при секретарі - Медяник Л.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району про визнання незаконним і скасування розпорядження селищної ради, зміну дати звільнення з роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому після уточнення у листопаді 2008 р. своїх вимог просив визнати незаконним і скасувати розпорядження Середнянської селищної ради № 60 від 25.03.2004 р. про звільнення його з роботи з посади підмінного водія місцевої пожежної охорони смт. Середнє за п.8 ст.36 КЗпП України, визнати його звільненим з указаної посади з12.05.2005 р. за ст.38 КЗпП України, стягнути з відповідача 592 грн.40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.04.2004 р. по 12.05.2004 р. і з 08.05.2005 р. по 12.06.2005 р.,230 грн. 56 грн. вихідної допомоги, 10000 грн. моральної шкоди,6600 грн. витрат на правову допомогу. На обґрунтування позову зазначав, що з 10.04.2003 р. по 31.03.2004 р. він працював у відповідача підмінним водієм місцевої пожежної частини. За розпорядженням селищного голови № 60 від 25.03.2004 о. був звільнений з роботи на підставі ст.36 п. 8 КЗпП України – у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту. Вважає звільнення незаконним, оскільки ніякого контракту не укладав, на роботу приймався на невизначений строк, з розпорядженням відповідача від 08.01.2004 р. про скорочення штату місцевої пожежної охорони був ознайомлений тільки 10.02.2004 р., саме ж звільнення відбулося до закінчення двомісячного строку з часу попередження та без згоди профкому. Унаслідок цих неправомірних дій відповідача він зазнав моральних страждань. Справа розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2009 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення міськрайонного суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його уточнені позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави що і в позовній заяві, а також на те, що мало місце порушення судом норм матеріального та процесуального права (ст.ст.10,60 ЦПК). Указує на необ’єктивність, однобічність розгляду справи та неналежну оцінку доказів. Письмових заперечень або пояснень на апеляційну скаргу відповідач не подав.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи
належним чином повідомлявся, що на думку колегії та позивача не перешкоджає суду
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22-1677\ 09 Категорія-52
Головуючий у І інстанції : Данко В.Й..
Доповідач : Власов С.О
розглянути справу у відсутності відповідача.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити з наступних підстав
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 за ст. 36 п. 8 КЗпП України ( у зв’язку із закінченням стоку дії трудового контракту) було проведено правомірно й підстав для скасування розпорядження Середнянської селищної ради № 60 від 25.03.2004 року немає.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та порушення в застосуванні норм матеріального права.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу підмінним водієм місцевої пожежної охорони смт. Середнє (надалі МПО) з 10.04.2003 р. розпорядженням селищного голови № 54 від 10.04.2003 р. на підставі заяви \а.с.5\. Належних доказів укладення з позивачем трудового контракту строком до 31.12.2004 р. немає. Натомість розпорядженням селищного голови № 7 від 08.01.2004 р. позивач як і решта працівників МПО були попередженні про скорочення штату \а.с.6\. Тобто, між сторонами украдався трудовий договір на невизначений час, через що звільнення позивача за ст. 36 п.8 КЗпП України (у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту) та відповідне розпорядження селищного голови № 60 від 25.03.2004 р. є незаконними.
Щодо наявної у справі постанови помічника Ужгородського міжрайонного прокурора від 22.07.2004 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Середнянської селищної ради \а.с.65-68\, на яку суд послався в рішенні як на встановлений факт укладення між позивачем та відповідачем трудового контракту, то цю постанову колегія суддів оцінює критично і до уваги не бере, оскільки ця постанова не є доказом укладення між сторонами строкового трудового контракту. Зібрані по справі інші докази \а.с.5\ стверджують протилежне, тобто відсутність укладення між позивачем та відповідачем строкового трудового договору.
Оскільки рішенням дев’ятої сесії Середнянської селищної ради 4-го скликання від 18.02.2003 р. діяльність МПО з 01.01.2004 р. припинялася через відсутність фінансування \а.с.77\, то на думку колегії суддів мала місце ліквідація та звільнення позивача за ст.40 п.1 КЗпП України. При цьому згода профкому на звільнення працівника не вимагається.
Згідно з положеннями ст.49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше за два місяці.
Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови № 9 від 06.11.1992 р. ’’Про практику розгляду судами трудових спорів ’’ роз’яснив, що при недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення із урахуванням строку попередження, протягом якого той працював.
Позивач був ознайомлений про наступне вивільнення 10.02.2004 р. \а.с.6\, а тому датою звільнення такого за ст.40 п.1 КЗпП України належить визнати 10.04. 2004 р..
Передбачена в цьому випадку вихідна допомога (ст. 44 КЗпП України) була повністю виплачена позивачу за розпорядженням відповідача № 52\1 від 25.03.2004 р. у розмірі тримісячної заробітної плати \а.с. 70\, чого позивач у апеляційному суді не заперечує, через що відповідна позовна вимога є безпідставною. 13.05.2004 р. позивачу Ужгородським райцентром зайнятості розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 22,ст.23 ЗУ ’’ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ’’ а.с.40\.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що позов у частині незаконності звільнення за ст. 36 п. 8 КЗпП України (у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту) та часткової дати звільнення є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Решта вимог є недоведеними.
Керуючись ст.ст. 23,36,40,44,49-2 КЗпП України, ст. ст. 10,60,212,213,303, 307 ч.1 п.2, ст. 309 ч.1 п.2, ст. 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 травня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи за ст. 36 п.8 КЗпП України у зв’язку із закінченням трудового контракту на підставі розпорядження Середнянської селищної ради Ужгородського району № 60 від 25.03.2004 р.
Визнати звільнення ОСОБА_1 з посади підмінного водія місцевої пожежної охорони смт. Середнє Ужгородського району з 10.04.2004 р. на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання його звільненим за ст. 38 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги , відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :