Судове рішення #6397640


                                               

                                                    УХ В А Л А

                                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 вересня   2009 року                                                         м.Ужгород.

                         

             Судова колегія судової  палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області   в складі:

                                         головуючого -   судді   Власова С.0.,

                                         суддів  колегії –Куцина М.М., Фазикош Г.В.,  

                                                       при секретарі –  Медяник Л.В.,


за участю сторін, розглянувши у  відкритому  судовому засіданні   справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Ужгородського  міськрайонного   суду від 24 червня  2009 року по справі за  позовом  Кредитної спілки  ’’АВС Кредит’’  до  ОСОБА_1  про стягнення боргу, -

                                                     В С Т А Н О В И Л А :

            18 березня 2009 року  кредитна спілка  далі КС ’’АВС Кредит’’ звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_1 про  стягнення позички. В обґрунтування своїх  вимог  позивач зазначав, що між  ним і  відповідачем  було укладено договір позички № 462\2006 від 4.09.2006 року, за яким кредитна спілка  позичала   ОСОБА_1.   на споживчі цілі    4000 грн. з  терміном  повернення  коштів до 04.09. 2007 року за процентною  ставкою 0,1315% від суми  залишку позички за кожен  день користування позичкою. Проте  відповідач, частково сплативши 2158 грн. в добровільному порядку, в подальшому став ухилятися від виконання умов договору, тому позивач просив  стягнути з  нього  залишок боргу разом з відсотками, що становить загальну суму 10261 грн..

             Рішенням  Ужгородського міськрайонного  суду від 24  червня    2009 року  позов   КС ’’АВС  Кредит’’ задоволено.

            Стягнуто з  ОСОБА_1 на користь  КС ’’АВС Кредит’’ 10261 грн. 16 коп. заборгованості та   судові витрати.

             В апеляційній скарзі  відповідач  ставить питання  про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з  порушенням вимог матеріального і процесуального права, і просить ухвалити нове рішення про відмову позивачу   у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що при ухваленні рішення суд не врахував  ту обставину, що гроші  по договору позички отримав не відповідач, а гр. ОСОБА_2, яка  це  визнала,  подавши на  адресу Ужгородського міськрайонного суду  письмову заяву.  Відповідач просив суд  залучити  ОСОБА_2. до справи в якості співвідповідача.

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника   ОСОБА_3,які апеляційну скаргу підтримали, представника позивача  Павльо Ю.Ю., який просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін посилаючись на його законність і обґрунтованість, перевіривши матеріали  справи, колегія суддів дійшла висновку, що  апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а справа направленню  на новий розгляд до суду першої  інстанції з наступних  підстав.

             Згідно вимог п.1 ч.1  ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення  суд  має вирішити  питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.  

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22 -1678\09                                                                                                                             Номер рядка статистичного звіту:27

Головуючий у першій інстанції: Бедьо В.І.

Доповідач: Власов С.О.                            

            Оскаржуване рішення суду  вказаним вимогам закону не відповідає.

             Задовольняючи позов кредитної спілки  міськрайонний суд виходив з того, що ОСОБА_1 отримав позичкові  кошти  в сумі 4000 грн. і такі  з його вини   не були повернуті позивачу  у визначені договором  терміни,   тому відповідач  має сплатити   грошовий борг   за весь прострочений період, тобто   по  час звернення  позивача з позовом до суду.

              Проте  колегія суддів,  перевіривши матеріали справи, вважає, що справа була  розглянута з порушенням норм процесуального і матеріального права, що є  безумовною підставою для скасування  рішення суду з направленням справи на новий розгляд.  

               Апеляційним судом  встановлено та матеріалами справи  підтверджується, що 4.09.2006 року  між сторонами по справі  було  укладено договір  позички  №462\2006 , за  умовами якого  кредитна спілка  надала ОСОБА_1  позичку    в  сумі 4000 грн., на умовах строковості, зворотності,  з оплатою за користування позичкою  0,1315 % від суми залишку позички за кожен день користування,  а у разі  порушення позичальником графіка погашення позички - плата за користування позичкою становитиме 55% річних за весь період користування позичкою.

            Термін дії  договору  становив 12 міс.,  тобто з 04.09.2006 р. по 04 09. 2007 р.  і такий  продовжував діяти аж  до повного  виконання зобов’язань позичальником (а.с.6).

            Оскільки відповідач  не повернув  позичку та відсотки за користування грошима у визначений договором термін, позивач згідно п. 2.1 договору продовжував  нараховувати йому  відсотки за користування позикою, починаючи з 04.09.2006 р.  по 12.03.2009 р. (а.с.8), тобто до  часу звернення  позивача  із  позовною заявою до суду  про  примусове стягнення  суми боргу (а.с.5).

            Відповідач з такою вимогою позивача не погодився і в обґрунтування своїх доводів подав до суду письмове клопотання про  залучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_2 з покладенням  на неї  прав та обов’язків відповідача за  договором позички  № 462\2006 від 04.09.2006 р., оскільки  остання фактично  одержала  позичкові гроші   і погодилась   разом з відсотками  повернути позивачу \а.с.14\.

            У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2. від 26.05. 2009 р., адресована Ужгородському міськрайонному суду, з якої вбачається, що  ОСОБА_2 отримувала  кредити  в 2006 році  в філії кредитної спілки ’’АБС Кредит’’, які оформлялися на ОСОБА_1. та на інших осіб,  і зобов’язувалася сплатити  отримані нею кредитні кошти та відсотки по ним.   \а.с.18\.  

             Отже,  для встановлення  дійсних обставин справи, якими обґрунтовувалися вимоги позивача і заперечення  відповідача,  міськрайонному  суду слід було  в порядку ст. 33 ЦПК України   задовольнити клопотання відповідача та залучити  ОСОБА_2. до справи  в якості відповідача або співвідповідача, вирішивши  питання про її  права та обов’язки  у зв’язку із її   заявою  про свою згоду  покладення на неї  прав та обов’язків  відповідача.    

            Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2   незаконно  заволоділа його грошима,  доведена  вироком Мукачівського міськрайонного суду  від 17 липня 2009 року про  її засудження  за   ст. 190 ч.2 КК України  на 2 роки позбавлення волі  та на підставі  ст. 75 КК України  звільнення її від призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом  іспитового строку 1 року не вчинить нового злочину. Цим же вироком  стягнуто з ОСОБА_2.  на користь ОСОБА_1  10261  грн. 16 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

          За таких обставин оскаржуване  судове рішення не може  залишатися в силі і підлягає скасуванню.  

          При новому розгляді  суду слід залучити до справи   в якості  співвідповідача  ОСОБА_2., обговорити   її заяву  про покладення на неї прав та обов’язків   відповідача  ОСОБА_1.  по сплаті   позичкових коштів та відсотків по ним \а.с.18\, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з вимогами закону.



             Керуючись ст.ст.303,304, п.5 ч.1 ст. 307, п.4 і 5 ст.311,315,317,319 ЦПК України, судова  колегія судової палати ,-


                                                        У Х В А  Л И Л А :

         

            Апеляційну скаргу   ОСОБА_1  задовольнити частково.

            Рішення  Ужгородського міськрайонного суду   від 24 червня    2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

            Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.



          Головуючий:


          Судді :    












Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація