У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Проскурніцького П.І., Беркій О.Ю.
секретаря Пожар Р.В.
з участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду від 26 серпня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рожнятівського районного суду від 26 серпня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.
Постановлено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 450 грн. щомісячно, починаючи з 8 липня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановлено також стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на необґрунтованість висновку суду про те, що він систематично перебуває на роботі за кордоном, а тому має можливість сплачувати аліменти у розмірі 450 грн. щомісячно. Такий висновок суду не підтверджений жодними доказами. Суд не дав оцінки представленій ним копії закордонного паспорта, виданого у грудні 2008 року, у якому відсутні відмітки про перетин кордону. На думку відповідача, ______________________________________________________________________________
Справа №22-ц-1496/2009р. Головуючий у І інстанції Пулик М.В.
Категорія 48 Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
при визначенні розміру аліментів суд не врахував і того, що у нього є інша сім’я і на його утриманні перебуває дружина та її син, який потребує систематичного лікування.
Просить рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів до 200 грн. щомісячно.
В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, а подала заяву, у якій просила розглядати справу без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд, враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і у них є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 24 січня 2007 року ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 щомісячно сплачує аліменти у розмірі 160 грн., про що свідчать копії квитанцій про поштові грошові перекази.
Судом також встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід. Відповідач не заперечив того, що періодично виїжджає на роботу за межі України.
При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував те, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, а отже спроможний щомісячно платити аліменти у розмірі 450 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Рожнятівського районного суду від 26 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
П.І. Проскурніцький
О.Ю. Беркій