Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 0611/1-31/2011

Стаття 309 ч.2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді:ОСОБА_1,

суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю прокурора:ОСОБА_4,

засудженого:ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого

в м. Коростишів, вул. Більшовицька, 121,

раніше судимого:- 07.11.1997 року Коростишівським

районним судом Житомирської області за ст.ст.

140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України на 3 роки

6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 13.08.2003 року Коростишівським районним

судом Житомирської області за ст.ст.185 ч.2,

185 ч.3, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 18.02.2009 року Коростишівським районним

судом Житомирської області за ст.ст.307 ч.2, 75 КК

України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Коростишівського районного суду від 18.02.2009 року та остаточно призначено покарання ОСОБА_5 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

В строк відбуття покарання ОСОБА_5 зараховано строк перебування під вартою з 03.11.2011 року.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишено попередній тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області витрати за проведення експертизи в сумі 257,76 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Згідно вироку, в серпні місяці 2010 року ОСОБА_5 в м. Коростишеві по вул. Більшовицька, 121, за місцем свого проживання на присадибній земельній ділянці виявив один самостійний кущ конопель. Наприкінці серпня 2010 року ОСОБА_5, з метою подальшого вживання рослини коноплі зірвав вказаний кущ конопель зі стеблом та листям, в подальшому висушив, відділив листя від стебла, яке частково подрібнив, незаконно виготовивши наркотичний засіб канабіс (марихуану), який незаконно зберігав в будинку за місцем проживання для власних потреб без мети збуту, частково вживаючи шляхом куріння. 19 жовтня 2010 року близько 16 години працівниками міліції в ході проведення оперативно-розшукових заходів в м. Коростишеві по вул. Більшовицька, 121, в ході огляду домоволодіння ОСОБА_5, було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс (марихуану) масою у висушеному стані 8, 874 гр., який ОСОБА_5 незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_5 не погоджується з вироком районного суду внаслідок його суворості. Посилається на наявність обставин, які могли пом’якшити його покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, те, що він є інвалідом 2-ї групи, потребує постійної лікарського нагляду і лікування, а злочин, за який його засуджено, не є тяжким.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого щодо необхідності задоволення поданої ним апеляції, міркування прокурора про відсутність підстав для її задоволення, обговоривши доводи апеляції та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором апеляції не оспорюється, як і не оспорюється правильність кваліфікації його дій. Докази його вини, які наведені у вироку, давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення по справі. З даними висновками суду і його оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_5 про суворість призначеного йому покарання необґрунтовані. Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи йому покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, дані про його особу, обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції.

Так, до обставин, що пом’якшують покарання судом вірно зараховано щире каяття засудженого, до тих, що обтяжують – рецидив злочинів. Врахував, що останній раніше неодноразово судимий, а попередню судимість має за злочин передбачений ст.307 КК України.

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання, в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України.

Суд обґрунтовано призначив остаточне покарання ОСОБА_5 за правилами ст. 71 КК України, оскільки він після постановлення вироку від 18.02.2009р. при звільнені від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку вчинив новий злочин.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання за своїм видом та розміром є справедливим.

Існуючі у засудженого захворювання, на які він посилається в своїй апеляції, не були для суду перешкодою для призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2011 року щодо нього – без зміни.

Судді: