ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3892/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючого-судді Потабенко В.А.
при секретарі судового засідання Білас Ю.Ю.
з участю представника позивача – Солтис А.В., згідно довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кам'янка-Бузького дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" /далі Кам'янко-Бузьке ДП "Галсільліс"/ про стягнення боргу,
встановив:
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення із Кам'янка-Бузького ДП "Галсільліс" 12 383,28 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2008 рік.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у Кам'янка-Бузькому ДП "Галсільліс" чисельність інвалідів у 2008 році становила 1 особа, а норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 2 робочих місця. В порушення ст. 20 вищезгаданого Закону відповідачем вчасно не сплачено адміністративно-господарські санкції та нараховану пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій. Загальна сума заборгованості за 2008 рік становить 12 383,28 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Відтак, справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Стаття 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27.04.1991 року, з наступними змінами та доповненнями, встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого Кам'янка- Бузьким ДП "Галсільліс" до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця інвалідів, вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить у цьому році 42 особи, з них: 1 особа-інвалід (штатний працівник, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність). Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4-х відсоткового нормативу, – 2 особи.
Згідно ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх перерахованих заходів. Оскільки, відповідач в своєму штаті інвалідів не мав, службі зайнятості не повідомляв про вакантні місця для інвалідів, то суд приходить до висновку щодо правомірності стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Розрахунком заборгованості по сплаті до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2008 рік визначено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 12150,00 грн., на яку правомірно нараховано пеню за несвоєчасну сплату таких за період з 16.04.2009 р. по 02.06.2009 рр. - 0,04 %, що включає 48 днів існування боргу, в розмірі 233,28 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становить 12 383,28 грн., яку і слід стягнути з відповідача в користь позивача.
Пунктом 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 27.04.1991 року зі змінами та доповненнями та керуючись ст.ст. 7- 14, 18, 19, 69-71, 94, 128, 143, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Кам'янка-Бузького дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс", що знаходиться за адресою: 80451, Львівська області, Кам'янка-Бузький район, с.Стрептів, з р/р 26000301273 у Кам'янка-Бузькому ВОБ №6327, МФО 385189, на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Маланюка, 6, на р/р 3121323070002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 12 150 (дванадцять тисяч сто п’ятдесят) гривень, пеню в сумі 233 (двісті тридцять три) гривні 28 коп., а всього 12 383 (дванадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні 28 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 05.10.2009 року.
Суддя Потабенко В.А.