ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а – 2331/09/1370
01 жовтня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої судді – Потабенко В.А.
при секретарі – Білас Ю.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гриб А.І., згідно доручення,
від відповідача: Кохан А.В., згідно доручення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Корпорації "Укрнерудпром" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
позов пред'явлено Корпорацією "Укрнерудпром" до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.01.2004 року №261/10/23-2, яке було прийнято за результатами комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Корпорацією «Укрнерудпром», оформленої актом від 29.12.2003 року №290/23-2/239/30163522.
Постановою Господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток Корпорації "Укранерудпром" в сумі 30482200,00 грн., з яких основний платіж – 15241100,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 15241100,00 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року постанову Господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова без задоволення.
Постановою Вищого адміністративного суду від 05.02.2009 року касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова задоволено частково. Скасовано постанову господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 8101888,00 грн., в тому числі 4050944,00 грн. основний платіж та 4050944,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. В позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 6291888,00 грн., в тому числі 3145944,00 грн. основний платіж та 3145944,00 грн. штрафні (фінансові) санкції відмовлено. Справу в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905000,00 грн. основний платіж та 905000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року залишено без змін.
Направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905400,00 грн. основний платіж та 905400,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, Вищим адміністративним судом України зазначено, що під час нового розгляду справи слід встановити, зокрема обставини щодо придбання позивачем колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379, його державної реєстрації, використання в господарській діяльності; стану розрахунків за векселями, переданими згідно акту приймання-передачі векселів від 07.07.2003 року; причини, з яких позивач не надав цей акт до перевірки, а також інші обставини, на підставі яких в сукупності можна дійти висновку про наявність чи відсутність факту придбання позивачем вказаного колісного тягача та робіт по його передексплуатаційної підготовки; дати належну юридичну оцінку встановленим у справі обставинам та вирішити спір відповідно до норм матеріального права.
23.03.2009 року права надійшла до Львівського окружного адміністративного суду і, відповідно до резолюції в.о. голови, передано на розгляд судді Потабенко В.А.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог надав суду акт прийому-передачі векселя від 07.07.2003 року, акти пред'явлення векселя до оплати датовані січнем, лютим, квітнем та травнем 2004 року, платіжні доручення на погашення векселів та акти прийому - передачі оплачених векселів за січень, лютий, червень 2004 року. Пояснень про те, з яких причин вказані документи не були надані до акту перевірки представник позивача суду не надав. Додаткових письмових пояснень по суті висунутих Вищим адміністративним судом України вимог в своїй постанові від 05.02.2009 року також не надав.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченнях на позов від 25.05.2009 року та поясненнях по справі, суть яких зводиться до наступного. Заборгованість за векселями може бути визнана реальною, а нараховані витрати на придбання товарів такими, що підлягають віднесенню до валових витрат лише за встановленого факту придбання товарів відповідно до ч. 1,3 ст. 4 ЗУ "Про обіг векселів в Україні". ДПІ у Франківському районі м. Львова до матеріалів справи було долучено докази того, що фактично позивачем колісний тягач МЗКТ 74131 з причепом в ТзОВ "Інтелект-сервіс" не придбавався, оскільки вже з серпня 2001 року знаходився на балансі філії "Управління магістральних газопроводів" Донбастрансгаз. Крім того, надано відповідь з Львівського ВРЕР ДАІ, згідно якої колісний тягач МЗКТ 74131 з причепом ніколи не був зреєстрований за Корпорацією "Укрнерудпром". З наведеного вбачається, що валові витрати позивачем сформовано неправомірно.
В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Акту про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Корпорацією «Укрнерудпром» від 29.12.2003 року №290/23-2/239/30163522 встановлено порушення п.п.1.22.1, п.1.22, ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток та безпідставно віднесено до складу валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв’язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн., що є предметом нового розгляду.
За результатами перевірки відповідачем було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2004 року №261/10/23-2.
З матеріалів справи вбачається, що Корпорацією «Укрнерудпром» в податковому обліку за ІІІ квартал 2001 року віднесено до валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв’язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн.
В результаті перевірки господарської діяльності позивача відповідачем було встановлено взаєморозрахунки Корпорації «Укрнерудпром» та ПП «Інтелект-Сервіс». Згідно пояснення посадової особи директора Корпорації «Укрнерудпром» Вардзаля О.Г. договора на поставку товару та надання послуг на момент проведення перевірки відсутні. В бухгалтерському обліку отримання товару відображалося по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Корпорація «Укрнерудпром» отримало товар та послуги від ПП «Інтелект-Сервіс» по наступним документам: накладна №47 від 17.08.2001 року та податкова накладна №55 від 17.08.2001 року; акт виконаних робіт від 22.08.2001 року та податкова накладна №70 від 22.08.2001 року. Корпорація «Укрнерудпром» передала ПП «Інтелекс-Сервіс» в рахунок оплати за товари і послуги 07.07.2003 року прості векселі на суму 361800,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселів. Вказані векселя були оплачені Корпорацією «Укрнерудпром», що підтверджується актом пред’явлення векселя до оплати від 07.05.2004 року та платіжним дорученням №1535 від 01.06.2004 року, актом пред’явлення векселя до оплати від 07.04.2004 року та платіжними дорученнями №1411 від 07.04.2004 року, №1410 від 0.04.2004 року, №1413 від 07.04.2004 року, №1412 від 07.04.2004 року, №1414 від 07.04.2004 року, №1415 від 07.04.2004 року, №1416 від 07.04.2004 року, №1417 від 07.04.2004 року, №1418 від 07.04.2004 року, №1419 від 07.04.2004 року, №1420 від 07.04.2004 року, №1422 від 07.04.2004 року, №1421 від 07.04.2004 року, актом пред’явлення векселя до оплати від 09.04.2004 року та платіжними дорученнями №1428 від 09.04.2004 року, №1429 від 09.04.2004 року, №1440 від 15.04.2004 року, №1439 від 15.04.2004 року, №1460 від 22.04.2004 року, актом пред’явлення векселя до оплати від 27.02.2004 року та платіжними дорученнями№1345 від 27.02.2004 року, №1346 від 27.02.2004 року, №1347 від 27.02.2004 року, №1348 від 27.02.2004 року, №1349 від 27.02.2004 року, №1350 від 27.02.2004 року, №1351 від 27.02.2004 року, №1352 від 27.02.2004 року, №1353 від 27.02.2004 року, актом пред’явлення векселя до оплати від 30.01.2004 року та платіжними дорученнями№1289 від 30.01.2004 року, №1293 від 30.01.2004 року, №1290 від 30.01.2004 року, №1292 від 30.01.2004 року, №1294 від 30.01.2004 року, №1291 від 30.01.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 29.01.2004 року та платіжними дорученнями №1267 від 28.01.2004 року та №1275 від 29.01.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 06.02.2004 року та платіжним дорученням №1302 від 05.02.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 01.06.2004 року та платіжним дорученням №1516 від 28.05.2004 року, актом прийому передачі оплачених векселів від 02.06.2004 року та платіжним дорученням №1537 від 01.06.2004 року.
Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11.11.2003 року №6940/7/23-0902 ПП «Інтелект-Сервіс» не подає звітності з моменту реєстрації, порушено провадження у справі про скасування державної реєстрації. Таким чином витрати по придбанню товару та послуг в сумі 3015000,00 віднесено безпідставно на валові витрати в порушення п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як витрати, які не підтверджені проведенням взаєморозрахунків із ПП «Інтелект-Сервіс», так як ПП «Інтелект-Сервіс» не проводило фінансово-господарської діяльності.
Суд вважає, що Корпорацією «Укрнерудпром» неправомірно було віднесено до валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв’язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн., виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції, що була чинною на момент проведення перевірки", валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.9 ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 року N 2374-III, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Відповідно до п.3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388 із змінами і доповненнями, державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкцій та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотримання законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення обов’язкових платежів, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій. З врахуванням вимог вказаних правил державна реєстрація транспортного засобу є обов’язковою умовою його експлуатації, в тому числі в разі зміни власника транспортного засобу.
Лише за встановленого факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідно до частин 1 та 3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» заборгованість за векселями, переданими покупцем постачальнику, може бути визнана реальною, а нараховані в обліку витрати на придбання цих товарів (робіт, послуг) такими, що підлягають віднесенню до валових витрат гідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому факт придбання товарів (робіт, послуг) встановлюється в тому числі, але не виключно на підставі документів бухгалтерського обліку, відповідно до яких дійсним показникам господарської операції залежить і від суб’єктивного фактору – дотримання особами, відповідальними за таку відповідність, встановленим чинним законодавством вимог щодо складання та оформлення цих документів.
Суд приймає до уваги ті факти, наведені відповідачем, що операція купівлі-продажу колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 фактично не відбулась, відповідно й не могли надаватися послуги щодо їх передексплуатаційної підготовки, що підтверджується листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ГУ МВС України від 30.04.2009 року, в якому наведений перелік транспортних засобів, які були зареєстровані за Корпорацією «Укрнерудпром» станом на 13.05.2009 року. В цьому переліку відсутній колісний тягач МЗКТ 74131 з причепом 9379.
Факт відсутності операції з купівлі-продажу колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 між Корпорацією «Укрнерудпром» та ПП «Інтелект-Сервіс» також підтверджується листом філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 24.07.2009 року №05-5282, в якому зазначено, що МЗКТ 74131 знаходився на балансі філії УМГ Донбастрансгаз з серпня 2001 року по вересень 2008 року, наказом Управління магістральних трубопроводів Донбастрансгаз ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 10.09.2001 року про розподіл основних фондів, яким зобов’язано начальника Ялтинського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів зареєструвати тягач МЗКТ 74131 в органах ДАІ та використовувати за призначенням, свідоцтвом про реєстрацію тягача МЗКТ 74131 в органах ДАІ, згідно якого власником є Ялтинське ЛНМУГ, наказом від 22.08.2008 року №243, згідно якого тягач МЗКТ 74131 передається на баланс Криворізького РБУ УМГ «Харківтрансгаз».
Отже, податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.01.2004 року №261/10/23-2 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905000,00 грн. основний платіж та 905000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції є правомірним та визнанню нечинним в цій частині не підлягає.
Відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1 810 000, 00 грн. в тому числі 905000,00 грн. основний платіж, штрафні (фінансові) санкції 905000,00 грн. – відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 06.10.2009 року.
Суддя Потабенко В.А.