Справа № 11-481/06                                                  Головуючий у 1 інстанції Соловей В.В.

Категорія ст. 309 ч. 2 КК                                          Доповідач Навозенко Л. С.

УХВАЛА                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6   липня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   з   кримінальних   справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого Навозенко Л. С. суддів Сердюка О. Г., Щербакова О. С. з участю прокурора Скрипки Б. М. адвоката Пархоменка П. І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу

за апеляцією засудженої ОСОБА_1, на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року.

Цим вироком     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженка м. Києва, громадянка України, з середньою освітою, незаміжня, непрацююча, жителька АДРЕСА_1, раніше судима 10 березня 2000 року за ст. 229-6 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, 21 червня 2000 року звільнена з місць позбавлення волі на підставі ст. З Закону України „Про амністію" від 11 травня 2000 року, -

засуджена за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту, за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

З ОСОБА_1 стягнуто 264 грн. 16 коп. судових витрат.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_1 визнана винною в тому, що порушила Правила адміністративного нагляду, які були їй встановлені постановою суду від 20 червня 2000 року строком на один рік. 10 липня 2000 року ОСОБА_1 були встановлені обмеження у виді заборони виходу з дому з 22 години до 6 години. 16 листопада 2000 року ОСОБА_1 з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишила місце проживання в АДРЕСА_2 і зникла.

12 серпня 2005 року близько 15 години ОСОБА_1 у м. Києві біля станції метро „Лісова" у незнайомої жінки за 40 грн. придбала 200 головок маку. Близько 16 години цього ж дня працівники міліції м. Києва на бульварі Петрова виявили і вилучили макові рослини у засудженої, які за висновком експерта є висушеною маковою соломою і відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, вагою 690 г.

22 вересня 2005 року в вечірній час ОСОБА_1 в центрі АДРЕСА_2 у незнайомої жінки за 30 грн. Придбала стакан макової соломи, яку перенесла до свого місця проживання в АДРЕСА_2. З даної макової соломи засуджена виготовила ацетильований опій, який використала для особистих потреб. 23 вересня 2005 року працівниками міліції в будинку засудженої виявлені наркотичні засоби, які згідно висновку експерта є особливо небезпечними наркотичними засобами -маковою соломою вагою 49,91 г, та ацетильованим опієм, вага сухого залишку якого становить 0,05 г.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, врахувати стан її здоров'я, те що вона щиро розкаялась та визнала свою вину та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Вислухавши доповідь судді, адвоката, який підтримав апеляцію засудженої і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обгрунтованим.                                                                                                                             В судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у скоєні злочинів і пояснила, що дійсно виїхала у листопаді 2000 року з АДРЕСА_2, хоча знала про те, що відносно неї встановлений адміністративний нагляд. Засуджена також не заперечувала, той факт, що вона була затримана в м. Києві та в АДРЕСА_2 з наркотичними засобами, які вона придбала для особистих потреб.

Крім визнання вини самою засудженою її вина підтверджується постановами про встановлення адміністративного нагляду та встановлення обмежень; протоколами виявлення та вилучення наркотичних засобів у засудженої.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій, судом допущено не було.

Враховуючи всі викладені обставини суд першої інстанції кваліфікував дії засудженої за ст. ст. 395, 309 ч. 2 КК України.

Міра покарання засудженій ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженої, того що вона раніше судима. Колегія суддів вважає, що призначене засудженій покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючи обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляції засудженої.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

                                                       УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.