ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
19.10.2009 Справа №2-8/4706-2009
За позовом – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь
до відповідача – Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь
про визнання частково недійсним рішення.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - ОСОБА_2
Від відповідача – не з'явився.
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Сімферопольської міської ради, просить суд визнати частково недійсним рішення Сімферопольської міської ради №745 від 19 березня 2009 року, а саме фразу «без права поновлення договору оренди».
Представник відповідача в судове засідання 21 вересня 2009 року і 19 жовтня 2009 року не з'явився, про дату слухання справи належним чином – рекомендованим листом, відзив на позовну заяву не представив.
У зв’язку із чим, суд вважає що позовна заява може бути розглянута за документами наявними у матеріалах справи, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 15 червня 1998 року здійснена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про що видане свідоцтво серії НОМЕР_2.
19 березня 2009 року Сімферопольською міською радою прийнято рішення №745 «Про дозвіл розроблення проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам – підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополь».
Відповідно до п.8.3. рішення ради від 19 березня 2009 року вирішено поновити договір оренди і надати фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0042га по АДРЕСА_2 в короткострокову оренду строком на 3 року до 19 березня 2012 року для обслуговування торговельного павільйону, без права поновлення договору оренди.
Позивач вважає, що п. 8.3. рішення Сімферопольської міської ради від 19 березня 2009 року, а саме фраза «без права поновлення договору оренди» прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, і порушує права і законні інтереси останнього.
Суд розглянувши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
По перше, відповідно до ст.3 Кодексу Адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осію із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно до п.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Так, відповідачем у даній позовній заяві дійсно зазначений суб’єкт владних повноважень, але даний спір не має публічно-правового характеру, оскільки предметом спору у даній справі є відновлення порушеного права позивача.
Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
19 квітня 2004 року між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.1.1. договору оренди від 19 квітня 2004 року Орендодавець надає, а Орендар приймає в строком платне користування земельну ділянку площею 0,0042га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер 01 101 000 00: 01: 008: 0028.
Пунктом 2.1. договору оренди передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладений терміном на три роки.
19 квітня 2004 року договір оренди земельної ділянки посвідчений державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори АР Крим, реєстраційний номер 2-454.
Факт державної реєстрації посвідчений виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради і зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради 06 травня 2004 року за №600.
19 березня 2009 року 46-ю сесією 5-ого скликання Сімферопольською міською радою прийнято рішення №745 «Про дозвіл розроблення проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам – підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополь».
Відповідно до п.8.3. рішення ради від 19 березня 2009 року вирішено поновити договір оренди і надати фізичної особі-підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0042га по АДРЕСА_2 в короткострокову оренду строком на 3 року до 19 березня 2012 року для обслуговування торговельного павільйону, без права поновлення договору оренди.
11 червня 2009 року між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.1.1. договору оренди від 11.06.09р. Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування торговельного павільйону без права поновлення договору оренди, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер 01 101 000 00: 01: 008: 0028.
Розділом 3 договору оренди від 11 червня 2009 року передбачено, що земельна ділянка надана в оренду строком на 3 року до 19 березня 2012 року.
Між сторонами складений і підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування в короткострокову оренду строком на 3 року до 19.03.2012р. земельну ділянку площею 0,0042га за адресою АДРЕСА_2, для обслуговування торговельного павільйону, без права поновлення договору оренди.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що фраза «без права поновлення договору оренди» в пункті 8.3. рішення ради від 19 березня 2009 року, прийнята в порушення вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.
Виходячи з вищевикладеного, діючим законодавством встановлений порядок і передбачена можливість поновлення договорів оренди земельних ділянок.
Чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин - є прийняття рішення сесії.
Отже, після закінчення строку дії договору оренди землі, питання щодо поновлення або відмови в поновленні строку договору оренди, може бути вирішено на пленарному засіданні ради - сесії.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
В судовому засіданні 19.10.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України,
суд
ВИРIШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати частково недійсним рішення Сімферопольської міської ради №745 від 19 березня 2009 року «Про дозвіл розроблення проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам – підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополь», а саме пункт 8.3. в частині «без права поновлення договору оренди».
3. Стягнути з Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого,15) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85,00грн. державного мита і 236,00грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.