Справа № 2а-3751/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого – судді Невмержицького С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Овручі позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА про стягнення невиплачених коштів передбачених ОСОБА_2 України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі-Закон), суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА передбачену ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заборгованість по доплаті до заробітної плати за період з 01.09.1997 року по 31.12.2007 року, в сумі 46609.50 грн., мотивуючи тим, що вона працює в радіоактивно забрудненій зоні. За вищевказаний період роботи їй виплачувалась доплата до заробітної плати, що встановлені в ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року, в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39- в сумі 10.50 грн, що призвело до порушення її прав.
Сторони в судове засідання не з’явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач працює з 01.09.1997 року по 31.12.2007 року в ТОВ „Компанія Житомиравтотранс”, з дислокацією в м.Овруч, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Згідно із ст.39 ОСОБА_2 України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вона має право на відповідну доплату, яку отримувала згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39- в сумі 10.50 грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: паспорту, довідками про проведені виплати вказаних доплат.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:
- ст.39 ОСОБА_2 – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою №836 усупереч ОСОБА_2 №796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:
-доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.(10,50 грн. за гр.реф.)
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в конкретному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз”яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ №987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.
Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених ОСОБА_2, не було.
Викладена вище думка суду також грунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.
Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов”язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров”я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров”я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Конституційний Суд вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Зупинення його дії можливе за умови введення відповідного до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.
Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ №836, остання фактично призупинила дію окремих статей ОСОБА_2, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.
Відповідно до ст.73 ОСОБА_2 України „Про Конституційний Суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 ОСОБА_2, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність. За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Переліком населенних пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93, м.Овруч Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Оскільки, ст.39 ОСОБА_2 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України №936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомог за ст.39 ОСОБА_2 провадиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати.
Позивач у спірний період часу працювала в ТОВ „Компанія Житомиравтотранс”, яке обслуговується в м.Житомир, то розпорядником відповідних державних коштів в даному випадку є управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
На підставі ст.19 ч.2 Конституції України, ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” те керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, про стягнення на її користь, заборгованості по доплаті до заробітної плати, передбаченої ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період 01.09.1997 року по 31.12.2007 року, в сумі 46609.50 грн. відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: