ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
УХВАЛА
05.04.07 Справа № 7/616(2/183).
Суддя Калашник Т.Л., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка", м. Луганськ
до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське", м. Луганськ смт. Ювілейне
про стягнення 2261996 грн. 89 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Кучеров І.А., довіреність № 17 від 25.10.05;
від відповідача –Щавинська Л.М., довіреність № 03/5-28 від 20.12.06.
05.03.07 до господарського суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" із заявою про здійснення заміни позивача, як сторони у виконавчому провадженні, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лекс плюс" на підставі договору на надання юридичних послуг № 25/10 від 25.10.05, укладеного з позивачем.
Відповідач проти здійснення заміни позивача заперечує з посиланням на положення ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" що кореспондується зі ст. 25 ГПК України, якою передбачено правонаступництво як підстава вибуття однієї із сторін виконавчого провадження у разі реорганізації юридичної особи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в :
Так, рішенням господарського суду Луганської області від 22.01.07 у справі № 7/616(2/183) з відповідача було стягнуто на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 1829621 грн. 19 коп., 3% річних у сумі 434630 грн. 79 коп., державне мито у сумі 22642 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
05.02.07 на виконання рішення позивачеві виданий відповідний наказ.
Таким чином, після порушення провадження у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" набуло статусу сторони у справі, а у виконавчому провадженні –статусу стягувача. При цьому, заміна сторони у стадіях судового процесу, однією з яких є виконання судового рішення, відбувається у визначеному ст. 25 ГПК України та ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" порядку.
В обґрунтування вимог про здійснення заміни сторони виконавчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" посилається на факт укладання між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лекс плюс" договору на надання юридичних послуг № 25/10 від 25.10.05, п. 2.1. якого передбачено, що, позивач має право передати ТОВ "Юридична фірма "Лекс плюс" в якості оплати за надані послуги право вимоги за рішеннями суду, у яких виконавець представляв інтереси замовника (а.с.116). Позивач наполягає на здійсненні заміни, посилаючись на ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Оскільки, виконання судового рішення є невід’ємною стадією судового процесу, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальний кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.
Стаття 25 ГПК України припускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з тієї підстави, коли це сталось внаслідок реорганізації підприємства чи організації.
З правилами цієї статті кореспондуються положення частини 4 статті 11 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін у виконавчому провадженні державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Лекс плюс" не є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" у розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та ст.11 Закону України „Про виконавче провадження” і не може бути визнаний стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки глава 47 Цивільного кодексу України, на норми якої заявник посилається в обґрунтування своїх вимог, надає визначення сторони у зобов’язанні, заміна якої не є тотожною заміні сторони у господарському процесі, отже, договір на надання юридичних послуг № 25/10 від 25.10.05 не є підставою для здійснення заміни позивача на стадії виконання судового рішення.
Подібну правову позицію висловив також Вищий господарський суд України у своїй постанові від 01.02.07, ухваленій за результатами розгляду скарги по справі № 20/144.
За таких обставин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" за листом від 05.03.07 про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглепереробка" за листом від 05.03.07 про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником залишити без задоволення.
Суддя Т. Л. Калашник