Копія

Справа № 2а-1572/ 2009 р.                                                              

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    19 жовтня  2009 р.                                                                                        Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

                             головуючого  судді Шульги О.М.

                             при секретарі Горкуші Н.В.

                          розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі міського типу Липова Долина справу за позовом  ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради про визнання недійсним  державного акта  на право приватної власності на землю

 В С Т А Н О В И В :    

     Позивачка ОСОБА_1 04.082009 року звернулася до суду з позовом  до Липоводолинської селищної ради про визнання недійсним  державного акта  на право приватної власності на землю.

    В обгрунтування позовних вимог вказує наступне.

     Вона, ОСОБА_1  мешкає АДРЕСА_1  в частині будинку, що залишився  їй у спадок  після смерті її батька ОСОБА_2.

При видачі свідоцтва про право на  спадщину на спадкове майно батька, державний нотаріус видав їй свідоцтво на право на спадщину, і вона приватизували  земельну ділянку  по вул.. Тиріна,41

Рішенням виконкому Липоводолинської селищної ради  від 26  серпня 1997 року їй  була передана  у приватну власність земельна ділянка за вказаною адресою розміром 0,04 га і 12 лютого 2002 року виданий Державний акт на ї ім’я  НОМЕР_1.

 Так як 3/10 частини будинку  по АДРЕСА_1  належить на праві  спадкування гр.. ОСОБА_1  і при видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на її ім’я  була зроблена помилка.  По її позову  рішенням Липоводолинського районного суду  від 24 жовтня 2008 року  свідоцтво про право на спадщину, видане Липоводолинською ДНК 17 жовтня 1978 року  за реєстром № 937 визнане частково недійсним, то виникла  потреба заново приватизувати  земельну ділянку, відповідно до часток домоволодіння, яке там знаходиться.

Для цього  потрібно  визнати недійсним  попередній Державний акт про право  приватної власності на земельну ділянку, виданий  на її ім’я 12 лютого 2002 року ІІ-СМ № 029032.

Орган, який видав Державний акт, не може відповідно до діючого законодавства анулювати даний документ, а тому вона звернулася  з даною заявою до суду.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, але в своїй письмовій заяві позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись  на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач – представник Липоволинської селищної  ради, в судове засідання не з'явивися, але в своїй письмовій заяві селищний голова повідомив, що Липоволинська  селищна  рада заперечень проти позову немає і попросив розглянути справу без присутності їх представника.

Враховуючи, те що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін  суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивачка, ОСОБА_1   є власником  земельної ділянки розміром 0,04 га. на території Липоводолинської селищної ради про що свідчить  копія державного акту на право власності на земельну  ділянку  серія ІІ- СМ № 029032, виданого на її ім’я 12 лютого 2002 року по рішенню виконкому  Липоводолинської селищної ради № 110 від 26 серпня 1997 року в розмірі 0,04 га (а.с.11)

З  рішення Липоводолинського районного суду Сумської області  від 24.10.2008 року  вбачається, що за   ОСОБА_1 визнано право власності  на спадкове майно, а саме на 7/10  частини житлового будинку  в АДРЕСА_1, а решту, 3/10 частини житлового будинку визнано  за ОСОБА_1

Відповідно до ч.4  ст. 120 Земельного кодексу України  при переході права власності на  будівлю, споруду до кількох осіб право на земельну ділянку  визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Таким чином позивачка  має право на земельну ділянку в розмірі відповідно до її частки,  а так як вона вже приватизувала земельну ділянку, яка не відповідає розміру її частки, то вона  має право  ставити питання  про припинення права власності  на неї.

Відповідно до  ст.. 140 ЗК України  підставами припинення  права власності на земельну ділянку є добровільна відмова  власника  від права на земельну ділянку.

Приймаючи до уваги те, що позивачка  добровільно відмовляється від свого права власності на земельну ділянку  площею 0,04 га  наданого їй згідно Державного акту серії ІІ-СМ № 029032 від 12.02.2002 року суд вважає можливим визнати його недійсним.

Керуючись ст..ст.6,18,19,68,70,106,160-163 КАС України,  ст..ст. 120, 140 ЗК України суд

ПОСТАНОВИВ:

     Позов ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради про визнання недійсним  державного акта  на право приватної власності на землю задовольнити повністю.

    Визнати недійсним   державний акт на право приватної власності  на землю серія ІІ- СМ № 029032, виданого на ім’я ОСОБА_1  12 лютого 2002 року по рішенню виконкому  Липоводолинської селищної ради № 110 від 26 серпня 1997 року в розмірі 0,04 га.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до апеляційного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в установлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку .

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.           

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя:                       О.М. Шульга