АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3242 Головуючий у 1-й інстанції: Картофлицькйй Г.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» червня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.,
Суддів: Онищенко Е.А.,
Бондар В.О., При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від «31» березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 23 листопада 2003 року відповідач, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1,держномер НОМЕР_1, виконуючи поворот наліво скоїв наїзд на неї, внаслідок якого позивачу були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Кримінальну справу по відношенню до ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України було закрито 02.08.2005 року за амністією.
На лікування та додаткове харчування ОСОБА_2 витратила 1232 грн., крім того їй завдана моральна шкода в розмірі 6000 грн., які вона просить стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 березня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 783 грн. 51 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким знизити суму моральної шкоди до 500 грн.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення с недоведеність обставин, що мають значення для справи? які суд вважав встановленими.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд виходив з того що, матеріальна та моральна шкода яка завдана позивачці повинна відповідно до положень ст.ст. 1187,1167 ЦПК України відшкодовуватися з відповідача який є власником джерела підвищеної небезпеки. Винність відповідача встановлена судом та не оспорюються сторонами.
Між тим, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, на думку колегії районний суд, не обгрунтовано стягнув з відповідача 5000 грн., суму яка значно перевищує розмір матеріальних сбитків.
Колегія вважає, що позивачці дійсно необережними діями відповідача заподіяна моральна шкода яка з урахуванням ступені і тривалості фізичних страждань, порушення нормального укладу життя та наданих доказів повинна становити в розмірі 1500 грн. В іншій частині позивачкою не надано доказів і не доведено в суді.
Таким чином , ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції не довів
обставини в частині розміру задоволення позовних вимог про відшкодування
моральної шкоди.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати та постановити нове рішення виходячи з вищевикладених обставин.
Керуючись ст.ст; 307,309,316,317 ЦПК України; колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бердянськогб міськрайонного суду Запорізької області від «31» березня 2006 року по цій справі в частині стягнення моральної шкоди скасувати , та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.