РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.07                                                                                 Справа № 7/69

Суддя Калашник Т.Л., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед», м.  Київ

до Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області

про стягнення 80320 грн. 73 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Колесніков Ю.О., довіреність від 01.07.06;

від  відповідача –Шарій О.А., довіреність № 86 від 01.12.06.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у сумі 80320 грн. 73 коп.

19.02.07 позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог до Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод»та просить стягнути на свою користь борг у сумі 80320 грн. 73 коп., пеню у сумі 5500 грн. 38 коп., 3% річних у сумі 970 грн. 64 коп. та індекс інфляції за прострочення платежу у сумі 4523 грн. 05 коп. та судові витрати у вигляді послуг адвоката у сумі 8032 грн. 00 коп., державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Відзивом на позовну заяву № 264-10 від 30.03.07 відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись зокрема на те, що згідно до пп.6.6 п. 6 договорів № ПВРЗ/МТЗ/0615/ю,  № ПВРЗ/МТЗ/0617/ю від 18.01.06 –остаточні фінансові взаєморозрахунки Сторони здійснюють після підписання Акту звірки. Станом на 30.03.07 актів звірки сторони між собою не підписували.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»(Постачальник) та відповідачем  - Державним підприємством «Попаснянський вагоноремонтний завод»(Замовник) 18.01.06 були укладені договори № ПВРЗ/МТЗ/0615/70 та № ПВРЗ/МТЗ/0617/70  (далі –Договір),  за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти й оплатити Продукцію в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій до даного Договору, що є невід’ємними його частинами (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору Замовник оплачує поставлену Постачальником продукцію за ціною, вказаною у наданій Специфікації до даного Договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки.

На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу продукцію за видатковими накладними № РН-0000195 від 21.07.06, № РН-0000196 від 28.07.06, № РН-0000197 від 16.08.06, № РН-0000210 від 08.09.06, № РН-0000209 від 20.09.06, № РН-0000211 від 05.10.06.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості продукції в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно,  тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Клопотання позивача про збільшення позовних вимог за рахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, які викладено у заяві про збільшення позовних вимог від 19.02.07, судом не задовольняється та не розглядається по суті, оскільки це додаткові позовні вимоги про які не йшлося у позовній заяві.

Так, під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України”).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого  господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

 Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На виконання Договору позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки та передачі у власність продукції, про що свідчать видаткові накладні № РН-0000195 від 21.07.06, № РН-0000196 від 28.07.06, № РН-0000197 від 16.08.06, № РН-0000210 від 08.09.06, № РН-0000209 від 20.09.06, № РН-0000211 від 05.10.06.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості продукції в обумовлені п. 6.1. Договору строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі Актом звірення взаємних розрахунків за станом на 01.12.06 (а.с.38).

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання  заборгованість відповідача не змінилась та складає 80320 грн. 73 коп., яка підлягає до задоволення.

           За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю  з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

  Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться зокрема –державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката.

Позивачем надано доказ укладення договору на надання юридичних послуг № 29 від 30.09.05 з Додатковою угодою до нього від 25.09.06 та від 12.01.07. Відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов’язується надати юридичні та інші послуги, необхідні Замовнику при здійсненні ним господарської та іншої діяльності, а Замовник зобов’язується прийняти ці послуги (їх результати) та оплатити їх у порядку та розмірах, встановлених цим Договором.  Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 12.01.07 –у відповідності з умовами п. 3.5. Договору № 29 від 30.09.05, встановити фіксовану суму оплати послуг Виконавця у наступному розмірі: підготовка, подача та представлення інтересів Замовника за позовом до ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод»за договорами  № ПВРЗ/МТЗ/0615/70 від 18.01.06 та № ПВРЗ/МТЗ/0617/70 від 18.01.06 з сумою заборгованості у розмірі 80320 грн. 73 коп., оплачується у розмірі 8032 грн. 00 коп. Відповідно до п.2 зазначеної Додаткової угоди послуги, вказані у п. 1 цієї Додаткової угоди, надаються адвокатом, або його помічником.  Позивачем зазначену суму перераховано за платіжним дорученням № 32 від 15.02.07, що підтверджено матеріалами справи.

            Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 109 грн. 93 коп. за квитанцією № 00103 від 19.02.07.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"  та керуючись  ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 09585574 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед», м.  Київ, пров. Киянівський, 3/7, код ЄДРПОУ 32962368 - борг у сумі 80320 грн. 73 коп.,  витрати на оплату послуг адвоката у сумі 8032 грн. 00 коп.,  державне мито у сумі 803 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

3. Повернути позивачу з Державного бюджету України 109 грн. 93 коп. зайве сплаченого державного мита згідно квитанції № 00103 від 19.02.07, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  04.04.07.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник