ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.07                                                                                 Справа № 5/27.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Єня Д.В. (довіреність № Н-01/3035 від 05.12.06.);

від відповідача – Кулік А.В. (довіреність б/н від 03.03.07.);

розглянувши матеріали справи за позовом:

державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевського загону воєнізованої охорони (м. Дебальцеве, Донецької області, вул. Залізнична, 15, код 2576474);

до приватного підприємства «Лугакомплекс» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 101 «К», код 32649210);

про стягнення 26875 грн., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони вагонів з вантажем в сумі 26875 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.03.07. по 29.03.07.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали мотивуючи свою позицію тим, що позивачем фактично послуги з хорони вагонів з вантажем не надавались і відповідних підтверджуючих документів не існує.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

27 листопада 200р року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 002-69 згідно якого позивач зобов’язувався здійснювати охорону і супроводження полувагонів з металобрухтом по маршрутах вказаних відповідачем в межах донецької залізниці нарядом воєнізованої охорони, а відповідач зобов’язувався оплачувати надані позивачем послуги.

Відповідно до п. 2.1.2. вищевказаного договору відповідач зобов’язаний був передати позивачу вантаж за участю представника станції відправлення за актом приймання передачі, візуальним прийманням по захисному вапняному маркуванню або іншому захисту, відповідно до ст. 32 «Статуту залізниці України», завантажений металобрухтом класності усіх видів у полу вагонах для охорони та супроводження їх за маршрутом від станції «Лисичанськ»до станцій «Комунарськ», «Донецьк», «Маріуполь».

Тобто, за умовами договору передача вантажу під охорону повинна була оформлятись відповідними актами приймання-передачі.

Зазначені акти ні відповідачем ні позивачем до суду не надані. При цьому, як пояснив представник позивача вказані акти приймання-передачі вантажу під охорону не існують і взагалі не складались.

Також, позивачем не надано і інших доказів щодо виділення наряду воєнізованої охорони для охорони вантажів відповідача, а саме відповідних наказів чи розпоряджень керівника або іншої уповноваженої особи Дебальцевського загону воєнізованої охорони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування самого факту надання послуг відповідачу з охорони його вантажів які слідували Донецькою залізницею до відповідних пунктів призначення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 03.04.07.

          

Суддя                                                                                    О.В. Закропивний