ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.07                                                                                 Справа № 5/45

Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Кириченко Є.В. (довіреність № 01-08 від 05.01.07.);

від відповідача – Міщенко М.В. (довіреність № 18/2-41 від 27.12.06.);

розглянувши матеріали справи за позовом:

колективного підприємства № 52 «Термоізоляція» (м. Сєверодонецьк, Луганської області, вул. Пивоварова, 1в, код ЄДРПОУ 01414956);

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськнафтооргсинтез» (м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Свердлова, 371, код ЄДРПОУ 05400848);

про стягнення 30038,40 грн., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 30038,40 грн.

Відповідно дог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.02.07. по 05.03.07.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнали мотивуючи свої заперечення ти, що 08.12.06. господарським судом Луганської області було порушено провадження про банкротство відповідача  і позивач не звернувся у відведений Законом строк для пред’явлення вимог конкурсних кредиторів.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 08.02.00. був укладений договір підряду № 6-КР/Д-5-121 на проведення теплоізоляційних робіт.

На виконання умов даного договору позивач виконав зазначені роботи з в установлені строки на загальну суму 30038,40 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим відповідними печатками актом прийомки виконаних робіт № 461/23

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. вищевказаного договору від 08.02.00.відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту виконаних робіт та пред’явлення платіжних вимог-доручень.

31.11.06. позивач  направив в адресу відповідача платіжну вимогу-доручення № 1 від 18.11.06. на всю суму боргу. Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе по даному договору зобов’язання та не оплатив виконані позивачем роботи тому, на момент слухання справи в суді сума не сплаченої заборгованості складає 30038,40 грн.

Викладені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини виникли в 2000 році та продовжують існувати до теперішнього часу.

З 1 січня 2004 року втратив чинність ЦК УРСР, який регулював господарські та цивільні відносини до 01.01.04. і, відповідно, почали діяти ГК та ЦК України, які регулюють їх в теперішній час.

В пункті 4 р. 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України зазначається, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 5 ЦК України, встановлена дія актів цивільного законодавства у часі, а саме, в ч. 3 цієї статті зазначається, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.   

Таким чином, до даних спірних правовідносин слід застосовувати положення нині діючих ГК та ЦК України.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, за умовами договору та вимогами Господарського і Цивільного кодексів України у встановлений строк, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 30038,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання відповідача про відмову у позові в зв’язку з порушенням справи відносно нього про банкрутство, то воно не може братись судом до уваги з наступних підстав.

Провадження по даній справі було порушено 05.02.07. Оголошення в офіційних ЗМІ про порушення відносно відповідача справи про банкрутство було опубліковане 24.02.07. тобто після порушення зазначеного позовного провадження.

Виходячи з положень ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»  звернення позивача у відведений Законом строк для пред’явлення вимог конкурсних кредиторів в рамках справи про банкрутство є його правом а не обов’язком. Крім того, до подання даного позову позивач і не міг знати про те, що відносно відповідача порушена справа про банкрутство, оскільки відповідне оголошення було надруковане значно пізніше.  

Отже, з урахування викладеного, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються господарські витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 300,38 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськнафтооргсинтез» (м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Свердлова, 371, код ЄДРПОУ 05400848) на користь колективного підприємства № 52 «Термоізоляція» (м. Сєверодонецьк, Луганської області, вул. Пивоварова, 1в, код ЄДРПОУ 01414956) заборгованість в сумі 30038,40 грн., витрати по сплаті держмита в сумі  300,38 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення підписано 03.04.07.

Суддя                                                                                               О.В. Закропивний