ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-8232/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько,
при секретарі – В.А. Магді ,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Назаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
02 жовтня 2008 р. суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003591702/0/3899 від 22 серпня 2008 року, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 624 347 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 541 449 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що висновки відповідача в акті виїзної позапланової перевірки № 2049/17-305/2413217278 від 08.08.2008 року про порушення позивачем пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 429 277 грн. у 2007 році та на суму 653 621 грн. – у 2008 році, є недостовірними, оскільки зроблені перевіряючими на підставі вилучених у позивача слідчим СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ звітів експедиторів, маршрутних листів та інших документів, які не є первинними документами в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з необхідними реквізитами, встановленими ч.2 ст. 9 зазначеного Закону, тому не можуть бути підтвердженням порушення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях на підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення зазначав, що позаплановою перевіркою, проведеною на підставі постанови слідчого від 14.07.2008 року в ході розслідування кримінальної справи № 08315073, порушеної за ч. 1 ст. 358 КК України відносно СГД ФО ОСОБА_3, згідно вилучених первинних бухгалтерських документів (звіти експедиторів, маршрутні листи та інші документи) було встановлено, що позивачем в порушення пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов’язання з податку на додану вартість не включено виручку від експедиторів за реалізовану молочну продукцію, тому занижено податок на додану вартість на суму 1 082 898 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у термін з 28.07.2008 року по 05.08.2008 року державними податковими ревізорами-інспекторами Федоровою Т.П., Половим А.М., оперуповноваженим ВВЗБГЕ ВПМ Тарасенком А.О. на підставі направлень Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції від 28.07.2008 р. № 1580/001580, від 04.08.2008 р. № 1649/001649, згідно наказу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції від 28.07.2008 року № 1557 про проведення позапланової перевірки, наказу від 04.08.2008 року № 1623 про продовження терміну проведення перевірки, проведено виїзну позапланову перевірку суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року.
Перевірку здійснено відповідно до ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до постанови слідчого Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області від 14.07.2008 року про призначення позапланової документальної перевірки, прийнятої при розслідуванні кримінальної справи № 08315073, порушеної 11.07.2008 року за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України відносно приватного підприємця ОСОБА_3 за фактом внесення неправдивих даних до податкової звітності.
Згідно вищевказаної норми Закону обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 08.08.2008 р. № 2049/17-305/2413217278, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року на суму 1 082 898 грн., в тому числі по періодах:
лютий 2007 р. – 157 грн.;
березень 2007 р. – 1914 грн.;
липень 2007 р. – 5626 грн.;
вересень 2007 р. – 709 грн.;
листопад 2007 р. – 205 691 грн.;
грудень 2007 р. – 215 180 грн.;
січень 2008 р. – 191 829 грн.;
лютий 2008 р. – 213 133 грн.;
березень 2008 р. – 248 659 грн.
Згідно акту перевірки вказані порушення виникли внаслідок не включення позивачем до податкового зобов’язання виручки, отриманої від експедиторів за реалізовану молочну продукцію, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 082 898 грн., що підтверджується перевіркою первинних документів (звіти експедиторів, маршрутні листи та інші документи).
При цьому, перевіркою правильності визначення податкового зобов’язання за 2007 рік встановлено заниження податку на додану вартість на суму 429 277 грн., за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – на 653 621 грн.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення – рішення № 0003591702/0/3899 від серпня 2008 року. Судом встановлено, що датою винесення вказаного рішення є 22 серпня 2008 року, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна у справі.
Зазначеним податковим повідомленням-рішенням визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі в сумі 1 624 347 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 541 449 грн.
Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням та просить суд визнати його протиправним та скасувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції № 0003591702/0/3899 від 22 серпня 2008 року, суд виходить з наступного.
Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі – Закон України «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, об’єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пп. 7.2.8. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону
Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується корінцем свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 77029380 від 26.02.2001 року, копія якого наявна у матеріалах справи.
07.07.2008 року на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.07.2008 року співробітниками відділу податкової міліції Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції здійснено огляд офісного приміщення суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено ряд документів і предметів, вказаних у протоколі огляду від 07.07.2008 року.
22.07.2008 року оперуповноваженим ПМ Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Тарасенком А.О. складено протокол огляду вилучених документів, в якому, зокрема, зазначено про наявність: папки № 11/1 звіти експедиторів на 378 арк., папки № 12/1 звіти експедиторів на 326 арк., папки № 13 звіти експедиторів на 320 арк., папки № 14 звіти експедиторів на 379 арк.
Як вбачається з акту позапланової перевірки від 08.08.2008 року, вилучені документи були предметом аналізу вказаної перевірки, за результатами якої зроблено висновок, що позивачем не відображено у податковій звітності з податку на додану вартість суми ПДВ згідно звітів наступних експедиторів : ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_7, ОСОБА_30, ОСОБА_8, ОСОБА_31.
Разом з тим, згідно інформації Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про трудові договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та найманими працівниками, наданій 16.09.2009 року за № 5542, позивач мав трудові договори лише з такими працівниками як ОСОБА_7 (з 10.07.2006 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_9 (з 01.08.2007 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_8 (з 01.08.2007 р. по 07.11.2008 р. ), ОСОБА_10 (з 27.05.2008 р. по 07.11.2008 р.), ОСОБА_11 (з 01.08.2005 р. по 27.09.2006 р.), при цьому наявні різночитання у прізвищах («ОСОБА_26», «ОСОБА_13» - в акті перевірки, «ОСОБА_32», «ОСОБА_33» - в інформації центру зайнятості), а також невідповідності в періодах роботи найманих працівників (ОСОБА_34 та ОСОБА_10 не працювали протягом періоду - 2007 – І квартал 2008 року, за який перевіряючими виявлено порушення).
Таким чином, зв'язок вилучених звітів експедиторів з господарською діяльністю позивача не підтверджено.
Крім того, правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року № 1955-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору згідно ч. 8 ст. 9 вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Частиною 13 ст. 9 Закону передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
З огляду на те, що перевіряючими не досліджувалися товарно-транспортні накладні, які згідно Закону є документом, що підтверджує факт надання експедиторських послуг, натомість бралися до уваги лише звіти експедиторів, висновок про те, що позивачем в порушення пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включено до податкового зобов’язання виручку від експедиторів є необґрунтованим.
При цьому, посилання в акті перевірки про те, що встановлене порушення підтверджується також «маршрутними листами, іншими документами », без зазначення їх реквізитів, суд вважає таким, що суперечить п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідачем не доведено, що звіти експедиторів містили необхідні реквізити первинних документів бухгалтерського обліку позивача.
Отже, враховуючи те, що правові відносини більшості експедиторів, зазначених в акті перевірки, з позивачем не доведено, товарно-транспортні документи, які підтверджують надання експедиторських послуг, перевіркою не досліджувалися, суб’єкти господарювання, яким надавалися такі послуги і які здійснювали оплату послуг та їх договірні відносини з позивачем не встановлювалися, звіти експедиторів не можуть бути підтвердженням порушення позивачем пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», оскільки датою виникнення податкових зобов'язань для робіт (послуг) є дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Тому висновок в акті перевірки про заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1 082 898 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ» та зроблений без урахування усіх обставин, встановлених під час перевірки. У зв’язку з цим, податкове повідомлення-рішення № 0003591702/0/3899 від 22 серпня 2008 року, яким нараховано податкове зобов’язання за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 541 449 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, необхідно зазначити, що в порушення вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, додатком № 2 до якого встановлено форму податкового повідомлення-рішення форми "Р", податкове повідомлення-рішення № 0003591702/0/3899, надіслане позивачу, не містить дати його складення.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі наведеного, керуючись пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року № 1955-IV, п. 1.7.Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 року № 327, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції № 0003591702/0/3899 від 22 серпня 2008 року, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 624 347 грн. (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі триста сорок сім гривень), в тому числі за основним платежем в сумі 1 082 898 грн. (один мільйон вісімдесят дві тисячі вісімсот дев’яносто вісім гривень) та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 541 449 грн. (п’ятсот сорок одна тисяча чотириста сорок дев’ять гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько