ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.07                                                                                 Справа № 5/48

Господарський суд Луганської області у складі судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Савченко І.В.  (довіреність № 03/03-54 від 04.01.07.);

від відповідача –не прибув;

розглянувши матеріали справи за позовом:

державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління по постачання та збуту продукції» (м. Перевальськ, Луганської області, вул. Мира, 5, код 26447098) до державного підприємства  «Луганськвуглебудреструктуризація» (м. Луганськ, вул. «Советская», 40, код 21796598);

про стягнення 156098 грн. 26 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем  заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 10/1 від 10.12.2002 р. в сумі 156098,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача наполягав в задоволенні заявлених ним позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних матеріалів до суду не надав, його представник в судове засідання повторно не прибув, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявним в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з урахуванням наступного.

10 грудня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 10/1.

За умовами даного договору позивач зобов’язувався здійснити відповідачу поставку вугільної продукції в загальній кількості 1020,414 тн., а відповідач прийняти її і вчасно оплатити, а саме на протязі п’яти банківських днів з моменту отримання продукції.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав в повному обсязі, однак, відповідач, в порушення вимог розділу 4 вищевказаного договору не розрахувався за отримане вугілля до теперішнього часу.

Наявність заборгованості перед позивачем, відповідач підтвердив шляхом неодноразового підписання актів звірки розрахунків.

Викладені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини виникли в 2002 році та продовжують існувати до теперішнього часу.

З 1 січня 2004 року втратив чинність ЦК УРСР, який регулював господарські та цивільні відносини до 01.01.04. і, відповідно, почали діяти ГК та ЦК України, які регулюють їх в теперішній час.

В пункті 4 р. 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України зазначається, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 5 ЦК України, встановлена дія актів цивільного законодавства у часі, а саме, в ч. 3 цієї статті зазначається, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.   

Таким чином, до даних спірних правовідносин слід застосовувати положення нині діючих ГК та ЦК України.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, за умовами договору та вимогами Господарського і Цивільного кодексів України у встановлений строк, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління по постачання та збуту продукції»до державного підприємства  «Луганськвуглебудреструктуризація»підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 1560,98 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Луганськвуглебудреструктуризація» (м. Луганськ, вул. «Советская», 40, код 21796598) на користь державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління по постачання та збуту продукції» (м. Перевальськ, Луганської області, вул. Мира, 5, код 26447098)  заборгованість в сумі 156098,26 грн., витрати по сплаті держмита в сумі  1560,98 грн.  і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення підписано 30.03.07.

          

Суддя                                                                                                  О.В. Закропивний