ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2009 р. справа № 5020-5/237-7/313
За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Київ,
до відповідача –Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Севастополь,
про стягнення 220 958,35 грн.,
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – ОСОБА_3 –представник по довіреності від 30.09.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача –не з’явився (заява)
Суть спору:
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Київ, звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Севастополь, про стягнення 220 958,35 грн.
17.08.2009 р., на адресу господарського суд міста Севастополя надійшла заява № 11082009 від 11.08.2009 р., в якій позивач –СПД ОСОБА_1 - уточнила позовні вимоги та вказала, що просить суд стягнути з відповідача 143 628,43 грн. заборгованості, 28 066,02 грн. пені, 42 650,99 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 6 612,91 грн.
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач –СПД ОСОБА_2, у засідання суду не з’явилась, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 р., від 16.07.2009 р. та від 15.09.2009 р. не виконала, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представила, однак, 05.10.2009 р., до розгляду справи у судовому засіданні, передала через канцелярію господарського суду міста Севастополя заяву від 02.10.2009 р., в якій просила провадження у даній справі зупинити на час її стаціонарного лікування та декретної відпустки.
Представник позивача у судовому засіданні проти зупинення провадження у справі заперечував.
Суд, враховуючи те, що у матеріалах справи наявні всі необхідні для вирішення даного спору матеріали, а також те, що зупинення провадження у справі на підставі вищевказаних обставин нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, у задоволенні вказаної заяви відмовив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В :
03.09.2007 р. між сторонами був укладений договір № 27.
Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов’язувався у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцеві (відповідачу) товар, визначений у п. 1.2. цього договору (надалі іменується товар та/або продукція), а покупець –у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити замовлений товар.
Згідно з п. 1.2. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, а саме: взуття, сумки, аксесуари та супутні товари до них, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у накладних, якими оформлюється поставка окремих партій товару. Накладні на кожну партію товару підписуються уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.1. договору передбачалось, що постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що містяться в накладній та рахунку, що виставляється постачальником та підлягає сплаті покупцем.
Загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, який було продано в кожній окремій партії за весь період дії цього договору (п. 4.5. договору).
У відповідності з п. 6.1. договору розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем провадяться шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Покупець зобов’язаний оплатити 50 % (п’ятдесят відсотків) вартості товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки кожної окремої партії товару. Та остаточний розрахунок, решту 50% (п’ятдесят відсотків) провести не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки кожної окремої партії товару.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав, поставивши у період з 04.09.2007 р. по 06.05.2008 р. відповідачу товар на загальну суму 310 298,43 грн. за видатковими накладними, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи, який був одержаний відповідачем, про що свідчать підписи відповідача та відтиски печатки відповідача на вказаних видаткових накладних.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконав лише частково, сплативши позивачу 166 670,00 грн. заборгованості, у зв’язку з чим решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 143 628,43 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого та/або замовленого товару, покупець сплачує на користь постачальника штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% (дві десяті відсотка) від загальної суми поставленого та/або замовленого і неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 28 066,02 грн. пені за період з 05.11.2007 р. по 02.02.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається зі штемпелю на конверті позов був направлений на адресу господарського суду міста Севастополя 15.05.2009 р., у зв’язку з чим пеня, нарахована за період до 15.05.2008 р., стягненню з відповідача не підлягає.
За викладених обставин, судом був здійснений перерозрахунок цієї суми, з урахуванням вимог чинного законодавства України, наростаючим підсумком, з урахуванням наростаючого підсумку прострочення відповідачем заборгованості, з яким представник позивача був ознайомлений у судовому засіданні та проти якого не заперечував.
Таким чином стягненню з відповідача підлягає 21 104,69 грн. пені наростаючим підсумком.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 42 650,99 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 6 612,91 грн. за період з 05.11.2007 р. по 09.04.2009 р. наростаючим підсумком.
Проте, позивачем були допущені арифметичні помилки при здійсненні цих розрахунків та не враховано вимог до розрахунку індексу інфляції, наведених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., у зв’язку чим згідно перерозрахунку, здійсненого судом, з яким був ознайомлений та проти якого не заперечував представник позивача у засіданні суду, стягненню з відповідача підлягає 20 720,30 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 739,21 грн.
Контррозрахунків сум пені, 3% річних та індексу інфляції відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 187 192,63 грн., у тому числі 143 628,43 грн. заборгованості, 21 104,69 грн. пені, 20 720,30 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 739,21 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
В частині стягнення 6 961,33 грн. пені, 21 930,69 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 4 873,70 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 09.10.2009 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (99000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 у філії АКБ «Золоті ворота»м. Києва, МФО 300238, або на інші рахунки) 187 192,63 грн., у тому числі 143 628,43 грн. заборгованості, 21 104,69 грн. пені, 20 720,30 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1 739,21 грн., а також 1 871,92 грн. державного мита та 264,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
РОЗСИЛКА:
1. Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 - 02121, м. Київ, пр-т. Бажана, 10, кВ. 220 – рекомендованим ;
2. Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 –99000, АДРЕСА_1 - рекомендованим .