КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 вересня 2009 року                                                            м. Хмельницький

      Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

                              в складі: головуючої – судді Варвус Ю.Д.

                                             суддів: Ніколаєвої В.М., Переверзєвої Н.І.

                                             при секретарі: Мороз А.В.  

                               з участю: представника відповідача Колісника О.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1898 за  апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Державний ощадний банк України”, третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди і за позовом ОСОБА_3 до ВАТ „Державний ощадний банк України”, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним та стягнення моральної шкоди.  

         Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

  ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом,  вказував, що з 08 грудня 2005 року між ним та ВАТ „Державний ощадний банк України”, в особі керуючої Кам’янець-Подільського відділення № 188, укладений кредитний договір № 884, згідно якого він отримав кредит в сумі 5000 грн. Даний правочин вчинив на прохання ОСОБА_2, яка ввела його в оману щодо істотних умов правочину. Оскільки він є інвалідом ІІІ групи з дитинства, нечуючий і розуміє  тільки мову жестів, проте перекладача при укладенні угоди не було. Документи, які підписував він не читав, а тому не розумів наслідків укладення правочину,  просив визнати недійсним кредитний договір та стягнути моральну шкоду в сумі 3628 грн. за перенесені ним моральні страждання.

          ОСОБА_3, звертаючись в суд з позовом ВАТ „Державний ощадний банк України” про визнання договору поруки недійсним та стягнення ____________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Швець О.Д.                                                 Справа № 22ц-1898

Доповідач: Варвус Ю.Д.                                                                                    Категорія № 19,27

моральної шкоди, вказувала, що 08 грудня 2005 року між нею та відповідачем був укладений договір поруки, відповідно до умов якого вона взяла на себе зобов’язання відповідати по кредитному зобов’язанню ОСОБА_1. Даний правочин вчинила на прохання ОСОБА_2, яка пояснила, що підписом в договорі поруки посвідчує її платоспроможність, а вона сама буде сплачувати кошти по кредиту і даний договір для неї ніяких обов’язків не породжує. Зміст договору та наслідки укладення договору працівник банку їй також не пояснила, а тому вважає, що була обманута відносно істотних умов договору. Просила визнати договір поруки № 884 від 08 грудня 2005 року недійсним та стягнути моральну шкоду в сумі 2500 грн. за перенесені нею душевні страждання.

Зазначені позови судом об’єднанні в одне провадження.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до ВАТ „Державний ощадний банк України про стягнення моральної шкоди і за позовом ОСОБА_3 до ВАТ „Державний ощадний банк України” про стягнення моральної шкоди закрито, в зв’язку з відмовою позивачів від даних позовних вимог.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року позов задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір № 884 від 08 грудня 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ Державного Ощадного Банку України.

Визнано недійсним договір поруки № 884 від 08 грудня 2005 року укладений між ОСОБА_3 та ВАТ Державного Ощадного Банку України.

В апеляційній скарзі ВАТ „Державний ощадний банк України” просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що під час підписання кредитного договору  і договору поруки позивачам був наданий весь стандартний пакет документів, які надаються фізичним особам під час отримання кредитів. При цьому позивачі з ними ознайомилися до підписання договорів і ніяких зауважень у них до банку не виникло. Крім того, доказів введення в оману працівниками банку позивачів при укладенні кредитного договору та договору поруки матеріали справи не містять та в рішенні суду першої інстанції не наведені.

Апеляційна скарга ВАТ „Державний ощадний банк України” підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_3, суд виходив з того, що при укладенні оспорюваних кредитного договору та договору поруки відповідач та третя особа ОСОБА_2 ввели позивачів в оману щодо обставин правочинів, які мають істотне значення, а саме замовчували дані про правові наслідки укладення даних договорів.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях про обставини справи, а не на зібраних доказах.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пред’являючи позов про визнання правочинів недійсними з підстав введення в оману щодо обставин, які мають істотне значення, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надали суду доказів, які б підтверджували вчинення  оспорюваних договору кредиту та договору поруки під впливом обману зі сторони відповідача. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню право чину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обставини, які зазначені позивачами не є обманом в розумінні цієї статті. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача позивачі, до підписання оспорюваних договорів, були ознайомлені з ними, де детально викладені права і обов’язки сторін, наслідки порушення умов кредитного договору. Не оспорювали зазначеного і позивачі.

Крім того, як в позовній заяві, так і в судовому засідання позивачі посилалися на те, що дані правочини були ними укладені на прохання третьої особи ОСОБА_2, яка обманула їх щодо умов погашення кредиту та правових  наслідків таких дій.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1. та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, в зв’язку з їх недоведеністю.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

        Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” задоволити.    

        Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року скасувати.

        В позові ОСОБА_1 до ВАТ „Державний ощадний банк України”, третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

       В позові ОСОБА_3 до ВАТ „Державний ощадний банк України”, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

                   Головуюча: (підпис)

                  Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                               Ю.Д. Варвус