Справа № 2-3249/2009 р.

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01.10. 2009 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Андрощук В.В., при секретарі Забродській Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора дорожньої патрульної служби Анастасіва Андрія Володимировича, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2  про  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    12.01.2009 року ОСОБА_1   звернувся до суду із позовом до інспектора дорожньої патрульної служби Анастасіва Андрія Володимировича  про  скасування постанови  ВЕ018606 від 12.12.2008 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У позові позивач зазначав, що 12.12.2008р.  інспектором дорожньої патрульної служби Анастасівим А.В., винесено постанову ВЕ18606, у якій встановлено, що він,  керуючи автомобілем «HONDA CIUIC» дн НОМЕР_1   по мосту через р.Н.Буг, рухався зі швидкістю 72кмг, чим перевищив швидкість руху на 22 кмгод, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України.  Зазначену постанову позивач вважає незаконною, оскільки вона винесена з порушенням чинного законодавства і на підставі матеріалів, складених з порушенням чинного законодавства, а саме були порушені вимоги ст..256,221, 222,249,258,278,279,280,285КУпАП України. Зазначав, що знак 3.29 ПД Р «Обмеження максимальної швидкості руху» встановлено перед початком мосту, що дія цього знаку припиняється з закінченням мосту, а інспектор знаходився на відстані біля 300 метрів від закінчення мосту, за перехрестям вул..Одеське шосе та Поштової, тобто так щоб його не бачили водії, які виїжджають з мосту В зв’язку з чим інспектор безпідставно зарахував в якості швидкості  на мосту,швидкість, яку він мав на вул..Одеське шосе на відстані приблизно 300 метрів від інспектора. Кір того вказав,що він є студентом 5 курсу НУК ім..адмірала Макарова,  не має власних доходів, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу вплине на матеріальні та моральні інтереси його батька ОСОБА_2  

Посилаючись на протиправність, безпідставність складеної  постанови, відсутності його вини в порушенні ПДР України, просив скасувати постанову ВЕ№018606 від 12.12.2008року.

    В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, стверджував, що постанова про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки винесена з порушенням діючого законодавства. Крім того зазначав про відсутність в його діях порушення правил дорожнього руху, стверджував, що рухався з дозволеною швидкістю,  а  показники швидкості руху, на приладі «Беркут» були іншого транспортного засобу. Посилаючись на наведене просив задовольнити його позовні вимоги.    

      Третя особа на стороні позивача -   ОСОБА_2  також вважав притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності неправомірним, підтвердив пояснення позивача в судовому засіданні.

ВДАІ з ОАТ м.Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області  в судове засідання не з’явилось, надали суду  заперечення, у яких вказали, що  12.12.2008р. інспектором дорожньої патрульної служби Анастасівим А.В. відносно ОСОБА_1   було винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП України, та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Постанову було винесено згідно з нормами чинного законодавства. Зазначили, що адміністративний позов ОСОБА_1  не визнають у повному обсязі, просять слухати справу у відсутності представника відповідача.  

Вислухавши пояснення позивача, третьої особи ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

12.12.2008року  відносно ОСОБА_1    винесено протокол про адміністративне правопорушення №990673, та Постанову ВЕ№018606 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпроАП, з тих підстав, що він 12.12.2008 року о 15.10 год., керуючи транспортним засобом  «HONDA CIUIC» дн НОМЕР_1   по мосту через р.Н.Буг, рухався зі швидкістю 72кмг, чим перевищив швидкість руху на 22 кмгод, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України,  чим  порушив діючі правила дорожнього руху, та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.  

У судовому засіданні позивач не заперечував, що саме він у зазначений час та місці керував зазначеним транспортним засобом.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

Оскаржувана постанова про  адміністративне правопорушення була винесена   інспектором дорожньої патрульної служби Анастасівим А.В. на вул.. Одеське-шосее-вул.Поштова, що відповідає вимогам ст..221,222 КУпАП України.

Відповідно до ст.. 222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ст..122 ч.1 і 2.

При складанні протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення  позивача було ознайомлено з його правами та обов’язками, передбаченими ст..268 КуПАП України, про що свідчать його підписи у протоколі №990673, та постанові ВЕ№018606.

Працівник ДПС відповідно до ст..11 Закону України «Про міліцію» має право використовувати передбачені нормативними документами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху. Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху , фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. Швидкість руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1  була зафіксована за допомогою приладу «Беркут».

Згідно письмових заперечень ВДАІ з ОАТ м.Миколаєва УДАІ УМВС України в Миколаївській області , рапорту інспектора Анастасіва А.В.,контроль  за дотриманням швидкісного режиму  учасників дорожнього руху здійснювався в районі перехрестя вул.. Одеське шосе та Поштової. Відстань від закінчення зони дії знаку до місця несення служби нарядом – в межах 100 метрів. Таке розташування, також можливості приладу «Беркут» (максимальна відстань дії якого на рівній дорозі – не менше 400 метрів) забезпечувало вимірювання швидкості на ділянці що найменше 300 метрів з зони дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 кмгод.

З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів , викладених в запереченнях до адміністративного позову ОСОБА_1 , а тому вважає, що постанову  про адміністративне правопорушення за № 018606 винесено з додержанням діючого законодавства України, ОСОБА_1  винний у скоєнні адміністративного правопорушення передбачене ст..122 ч.1 КУпАП України, і підстав для задоволення його позову не має.  

Твердження позивача ОСОБА_1  та третьої особи ОСОБА_2  суд оцінює критично і не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються  доказами дослідженими у судовому засіданні.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

    У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2   – відмовити.  

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                                 В.В.Андрощук