АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
КОПІЯ
“ 19 ” жовтня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої – судді Переверзєвої Н.І
суддів: Матковської Л.О., Харчука В.М
при секретарі Вінярській А.А.
з участю: сторін, їх представників та адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 1986 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хмельницької міської ради, з участю третьої особи без самостійних вимог комерційного банку „Даніель” про визнання недійсними довіренностей, договору купівлі-продажу та Державного акту на право власності на землю.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В грудні 2008 року позивач звернувся до суду і просив визнати недійсними: доручення, видані ним на ім”я ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 29 травня та 02 червня 2007 року, посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2; договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 22 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а також Державний акт про право власності на земельну ділянку, площе. 0,06 га в садівничому товаристві „Хмельницькагропроект”на ім”я останньої від 19 грудня 2007 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 липня 2009 року позов задоволено.
Визнано недійсними довіреності, видані ОСОБА_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_6, посвідчені 29 травня та 02 червня 2007 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1, який діяв від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений 22 серпня 2007 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Гусєвою Людмилою Василівною.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Логінова С.М. Справа № 22ц- 1986
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 19,20
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,06 га у садівничому товаристві „Хмельницькагропроект” виданий ОСОБА_3
19 грудня 2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_7 102420 гр.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 3500 доларів США, що еквівалентно 26740 гр. за курсом НБУ.
Стягнуто із ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в сумі 973 гр.
Стягнуто на користь ОСОБА_5 із ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 . з кожного по 256 гр. судового збору та по 7 гр. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто із ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 55 гр. з кожного в дохід держави.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на те, що висновок суду про вчинення правочинів ОСОБА_5 під впливом помилки не узгоджується з дослідженими доказами.Зокрема, не враховано те, що ОСОБА_5 є дієздатним, уміє читати і писати, виявив свою волю перед нотаріусом саме на продажу земельної ділянки і дачі, при зверненні до прокурора чітко зазначив про намір продати означену нерухомість, за його заявою з приводу неналежного розрахунку за неї проводилась перевірка Зарічанським ВМ ХМВ УМВС України в Хмельницькій області. Не враховано судом також і те, що обман позивача вчинила його дочка ОСОБА_8, а не сторона правочину.
ОСОБА_2 також не погоджується із рішенням суду 1 інстанції, просить ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів ( однак суд на них не послався) на підтвердження того, що ОСОБА_5 є письменною особою, перед підписанням довіренностей прочитував їх зміст, отже при їх посвідчені дотримані вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій і Закону України „Про нотаріат”. Крім того, просить врахувати, що він спілкувався з нотаріусом письмово, без присутності будь-яких третіх осіб, що могли вплинути на нього і однозначно заявив про своє бажання продати земельну ділянку і будинок. До того ж, в 2006 та 2007 роках ОСОБА_5 у нотаріуса видав, а потім скасовував довіреність на ім”я ОСОБА_7, що також свідчить про те, що він прочитує, підписує і розуміє зміст документів, що підлягають нотаріальному посвідченню. Поза увагою суду залишилась і те, що в лютому 2008 року ОСОБА_5 звертався з письмовою заявою до прокурора м.Хмельницького, в якій визнавав своє бажання продати дачу через ОСОБА_1, однак останній обманув його при розрахунку. Такої позиції він дотримувався і в ході перевірки заяви, вона закріплена в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.02.2008 року, однак суд безпідставно відмовив у витребуванні письмових пояснень позивача і його дочки. Не дано оцінки змісту письмових розписок ОСОБА_8, які вона давала ОСОБА_1 при отриманні від нього коштів в сумі 3500 доларів США і не досліджено причину їх передачі. Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд не врахував, що остання є добросовісним набувачем і не застосував норму права, що міститься у ст.388 ЦК України, а також порушив вимоги ст.393 цього ж кодексу при визнанні недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку.
ОСОБА_3 рішення суду вважає невірним і просить його скасувати, оскільки вона на законних підставах придбала земельну ділянку і отримала Державний акт про право власності на неї. Однак, суд не врахував її статус добросовісного володільця , безпідставно скасував Державний акт і, як наслідок, визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки та оспорювані позивачем довіреності. При цьому суд порушив норми, закладені в ст.ст.330, 388 Цивільного кодексу України, застосував неправильний спосіб визнання недійсними цілого ряду правочинів замість витребування майна з чужого незаконного володіння. Не врахував суд і те, що спірна земельна ділянка є предметом іпотечного договору в КБ „Даніель”. Просить зважити на те, що суд не в повному обсязі дослідив
посилання позивача про його помилку при видачі довіренностей ОСОБА_1 і безпідставно не витребував із міліції матеріалів перевірки його заяви.
Апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є членом садівничого товариства „Хмельницькагропроект” , де йому належить садова ділянка за № 33 по вул. Вишневій, площею 0,06 га, на якій він самочинно побудував дачний будинок. Оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку були втрачені, ОСОБА_5 вирішив дати доручення знайомим своєї дочки ОСОБА_8 – ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на виготовлення дублікату. З цією метою він 29 травня 2007 року прибув до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, який оформив відповідне доручення на представництво його інтересів означеними особами з питань оформлення Державного акту про право власності на земельну ділянку в СТ „Хмельницькагропроект” на ім’я ОСОБА_5, а також з питань її продажу. 02 червня 2007 року цим же нотаріусом посвідчена довіреність, якою позивач уповноважив цих же осіб представляти його інтереси з питань оформлення права власності на садовий будинок з належними будівлями, одержання свідоцтва про право власності на нього та його продажу. При цьому обидва рази спілкування між нотаріусом ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбувалось в письмовій формі, так як останній є інвалідом ( глухонімий) і був без перекладача. Його дочка ОСОБА_8, яка володіє мовою жестів, впевнила батька у необхідності підписання довіреностей саме такого змісту, приховавши від нього закладений в них дозвіл щодо відчудження нерухомості. При цьому вона діяла в інтересах ОСОБА_1, від якого за таке сприяння отримала грошову винагороду, що вона визнала в судовому засіданні. Нотаріус, при підготовці документів, задаючи питання ОСОБА_5 щодо надання повноважень відповідачам з продажу його майна і підписання відповідного договору (а.с.84,85) , не отримав на них чіткої і однозначної відповіді, однак посвідчив обидва доручення. При цьому питання формулювались у формі складних речень, деякі складались з двох взаємовиключаючих частин, тому відповіді на них з врахуванням рівня освіти ОСОБА_5 і гостроти його зору були для нього утрудненими.
Наведені обставини, а також скасування ОСОБА_5 обох доручень одразу після того, як йому стало відомо про продаж земельної ділянки, дали підстави суду прийти до обґрунтованого висновку, що оспорювані правочини вчинені позивачем внаслідок помилки і їх слід визнати недійсними.
Вірними є висновки суду і в частині вирішення позовних вимог щодо визнання недійсним, укладеного 22 серпня 2007 року від імені ОСОБА_5 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки і виданого на його підставі Державного акту про право власності на неї. З врахуванням цього, на підставі вимог ст. 216 ЦК України, суд мотивовано зобов’язав кожну із сторін недійсного правочину, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_8, повернути іншій стороні все, що вона отримала за договором.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Разом з тим, апеляційний суд не може визнати правомірною позицію суду першої інстанції, який розглядаючи даний спір, притягнув нотаріуса ОСОБА_2 в якості відповідача і поклав на нього, як на сторону відшкодування судових витрат. Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року нотаріуси та інші органи, що виконують нотаріальні дії, беруть участь по справах, як заінтересовані особи. Тому, оскаржуване рішення слід змінити, у задоволенні позову щодо нотаріуса відмовити, а судові витрати, понесені ОСОБА_5 слід покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 по 341 гр. 30 коп. на кожного і за їх рахунок відшкодувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, збільшивши їх суму до 10 гр. з кожного.
Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 липня 2009 року змінити.
Відмовити в задоволенні позову до нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Стягнути на користь ОСОБА_5 із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 . з кожного по 341 гр. 30 коп. судового збору та по 10 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 55 гр. з кожного в дохід держави.
В решті означене рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія відповідає оригіналу: суддя Н.І. Переверзєва