справа  №2-5359/09  

                                                                      2009  рік                                                              

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

     19 жовтня   2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретаря -                Борисенко А.В.                            

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди,  

в с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу    № 1027/0308484002422001 від 2 лютого 2009 року,  отримало він нього кошти у сумі   40 728 грн. 42 коп., строком на 183 дні – з 2 лютого 2009 року до 3 серпня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 16 % річних.  

Оскільки на вимогу позивача йому не було повернуто кошти за договором банківського вкладу та не сплачено відсотки за користування ними, ОСОБА_1  вважає, що такими діями відповідача порушуються його права та просить суд ухвалити рішення, яким  повернути кошти за договором банківського вкладу                       № 1027/0308484002422001 від 2 лютого 2009 року  в сумі  40 728 грн. 42 коп., відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.  

В судовому  засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив виключити вимогу щодо стягнення відсотків відповідно до умов договору, оскільки вони ним отримані, в іншій частині  позов підтримав з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов  визнав, просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що банк, не має можливості виконати зобов’язання за договором банківського вкладу, оскільки Правлінням НБУ введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 10.01.2010 року та призначено тимчасового адміністратора.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1027/0308484002422001 від 2 лютого          2009 року (вклад «Інвестиційний», сума вкладу в сумі  40 728 грн. 42 коп.) Строк дії договору закінчився 3 серпня 2009 року. Відповідно до умов договору процентна ставка за вкладом складає 16 % річних.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.  

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цим договорам, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом, повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цих договорів.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представник відповідача не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладу. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст. 1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 про повернення суми вкладу та стягнення відсотків відповідно до умов договору є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі  40 728 грн. 42 коп.  

Разом з тим, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування завданої йому з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Якщо факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до                 ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 407 грн. 28 коп. відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:  

Позовну  заяву ОСОБА_1  до  товариства з обмеженою відповідальністю  "Український промисловий банк" про повернення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди  –  задовольнити частково.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором  банківського вкладу № 1027/0308484002422001 від 2 лютого 2009 року в сумі 40 728 (сорок тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 42 коп.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ЄДРПОУ 19357325 на  користь держави судовий збір у розмірі      407 (чотириста сім)  грн. 28 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на  користь ОСОБА_1 витрати з оплати  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: