справа  №2-5113/09  

                                                                      2009  рік                                                              

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

(заочне)  

     21 жовтня  2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.,

за участю секретаря -                Борисенко А.В.,                            

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення коштів за договором депозитного вкладу та   відсотків   відповідно до умов договорів,

в с т а н о в и в:  

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що кредитна спілка «Український фінансовий союз», відповідно до договору депозитного вкладу № Ф1-3551 від 13 жовтня 2008   року, отримала від неї кошти в сумі 6 000 грн., строком на 6 місяців – з 13 жовтня 2009 року до 13 квітня 2009 року, на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 19,5 % річних, що становить  580 грн. 18 коп . Після закінчення строку дії вказаного  договору, позивачкою було укладено договір депозитного вкладу № Ф1-4519 від 13 квітня 2009   року на цю ж суму коштів, строком на 3 місяці – з 13 квітня                    2009 року до 13 липня 2009 року, на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 25 % річних, що становить  369 грн. 87 коп . Відсотки за договорами не виплачувались.    

Оскільки на вимогу позивачки їй не було повернуто кошти за договором депозитного вкладу та не сплачено відсотки за користування ними відповідно до умов договорів,     ОСОБА_1 вважає, що такими діями відповідача порушуються її права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути кошти за договором депозитного вкладу та сплатити  відсотки відповідно до умов договорів.  

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.  

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем було укладено договір  про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № Ф1-3551 від 13 жовтня 2008   року, отримала від неї кошти у сумі 6 000 грн., строком на 6 місяців – з                      13 жовтня 2009 року до 13 квітня 2009 року, на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 19,5 % річних, що становить  580 грн. 18 коп . Після закінчення строку дії вказаного  договору, позивачкою було укладено договір депозитного вкладу № Ф1-4519 від 13 квітня 2009   року на цю ж суму коштів, строком на 3 місяці – з 13 квітня                  2009 року до 13 липня 2009 року, на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 25 % річних, що становить  369 грн. 87 коп .  

Після спливу строку дії договору позивачка зверталася до відповідача із заявою про повернення коштів за договором та сплату відсотків за користування коштами, проте відповіді не отримала.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.  

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачці в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачкою та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання за цим договором, фактично позбавивши позивачку її права, передбаченого Законом, повернення вкладу на першу вимогу, на що вона розраховувала при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1061 передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.  Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі  настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Проценти на банківський  вклад нараховуються  від  дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу,  на яку нараховуються  проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов   ОСОБА_1 про повернення суми вкладу та стягнення відсотків відповідно до умов договорів є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачкою вимог.   

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачкою у вигляді судового збору у розмірі 65 грн. 80 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.  

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060, 1061 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:  

Позовну  заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення коштів за договором депозитного вкладу та   відсотків   відповідно до умов договорів –  задовольнити.  

Стягнути з кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь                   ОСОБА_1 грошові кошти за договором  депозитного вкладу № Ф1-4519 від 13 квітня 2009 року в сумі 6 000 (шість тисяч) грн., а також відсотки відповідно до умов договорів в розмірі 950 (дев’ятсот п’ятдесят) грн. 05 коп.

Стягнути з кредитної спілки «Український фінансовий союз» на користь                    ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі                                                 65 (шістдесят п’ять) грн. 80 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

             Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Суддя: