Справа № 2-131/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Микитчина І.М.
при секретарі Стельмах З.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-55» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду та уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 73 грн. 71 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. 00 коп. та судові витрати по справі, покликаючись на те, що між нею та відповідачем 26.06.2007р. укладено трудовий договір про прийняття її на посаду продавця м’ясного відділу. 01.02.2008 року позивачка звільнилась з займаної посади за власним бажанням. Перед звільненням позивачкою було написано заяву про надання відпустки, по закінченні якої вона розірвала трудовий договір з відповідачем. Повний розрахунок з позивачкою було проведено тільки 17.03.2008 року. Згодом відповідачем було частково визнано факт порушення трудового законодавства, а саме порушення строків виплати заробітної плати та сплачено в користь позивачки середній заробіток за весь час затримки з дня звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 1195 гривень 60 коп.
Позивачка вважає, що на день подання цього уточнення відповідач недоплатив їй заробітну плату в розмірі 73 грн. 71 коп., оскільки перебуваючи в трудових відносинах з ТзОВ «Сільпо-55» на посаді продавця м’ясного відділу в магазині № 8 розташованому по вул. Б.Хмельницького, 16, вона фактично працювала в межах 192 годин в місяць, хоча нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (тобто 160 годин на календарний місяць). З липня по жовтень 2007 року у позивачки було безперервно три робочих дні тривалістю в межах 12 годин та два вихідні, в кожному календарному місяці було 16 робочих днів, у зв’язку з чим адміністрацією відповідача порушено ст.ст. 50, 52 КЗпП України. З листопада 2007 року по день фактичного звільнення 02.02.2008 року у позивачки було три робочих дні тривалістю в межах 12-13 годин та три вихідні, чим порушено ст.ст. 50, 52 КЗпП України. Також, позивачка працювала у встановлені законом святкові та вихідні дні (субота, неділя) але письмового наказу відповідача щодо цього не було, чим порушено ст. 71 КЗпПУ. Поскільки дисциплінарних стягнень за невиконану або неналежно виконану роботу у позивачки не було, тому вона вважає що відповідач недоплатив їй заробітну плату в розмірі 73 грн. 71 коп.. Крім майнової шкоди просить стягнути з відповідача і моральну шкоду, яку оцінює в сумі 5000 грн., оскільки їй завдано фізичних та душевних страждань (вона дуже стомлювалась через проведення по 12 годин на роботі, не могла приділяти уваги сім’ї, почалися конфлікти з чоловіком), а також грубого приниження відповідачем людської гідності (її хотіли звільнити по нереабілітуючій статті КзпП України), а тому просить позов задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги визнав, пояснив, що дійсно підприємство заборгувало позивачці 73 грн. 71 коп. і вони згідні виплатити цю суму в будь який час.
Заслухавши позивачку, її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дав оцінку зібраним доказам, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватись за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Згідно ст. 106 КЗпП України за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані години. Згідно ст. 107 КЗпП України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилась понад місячну норму, а оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, сторонами по справі є ОСОБА_1, яка була прийнята на посаду продавця продовольчих товарів у м’ясний відділ магазину № 8 ТзОВ «Сільпо-55» з 26 червня 2007 року згідно наказу № 1137к від 26.07.2007р. де працювала до 01.02.2008 року і звільнилася з займаної посади за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України, згідно наказу № 96 К від 01.02.2008 року. Перебуваючи у трудових відносинах з ТзОВ «Сільпо-55» по вул. Б.Хмельницького, 16 у м. Стрию позивачка фактично працювала в межах 192 годин в місяць (12 робочих годин в день) згідно графіків виходу на роботу. В результаті порушень законодавства про працю, ТзОВ «Сільпо-55» повинно доплатити позивачці заборгованість по заробітній платі, а тому слід з відповідача стягнути в користь позивачки майнову шкоду в сумі 73 грн. 71 коп.
Що стосується стягнення моральної шкоди, то оскільки відповідач погоджується добровільно погасити заборгованість по зарплаті, то суд вважає, що це є сатисфакцією моральної шкоди позивачці, а тому в цій частині позову слід відмовити за його недоведеністю.
Слід стягнути з відповідача в користь позивачки судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього слід стягнути /73,71 + 51 + 120 = 244,71/ 244,71 грн.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст., ст. 94, 115, 232 Кодексу законів про працю України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-55» в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 73 грн. 71 коп., а також судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 244 (двісті сорок чотири) грн. 71 коп.
В задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди відмовити за його недоведеністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.М.Микитчин