ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.07                                                                                 Справа № 5/1

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді         Закропивного О.В., при секретарі Буймирської О.В., за участю представників сторін:

від позивача – Зоріна О.М. за дов. від 25.12.06. № 03/5-5;

від відповідача – Салуквадзе В.М. за дов. від 21.12.06. № 00-80/06;

розглянувши матеріали справи за позовом:

Державного підприємства "Луганськвугілля" відособлений підрозділ "Луганськвуглепостачання", м. Луганськ

до Державної холдінгової компанії "Луанськвугілля", м. Луганськ

про стягнення  6812 грн.   60 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5000 грн., інфляційних в розмірі 1400 грн., 3% річних в сумі 412,60 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов  від 26.02.07. № 00-19/07 проти позову заперечив з наступних підстав:

-          за даними бухгалтерії відповідача такий борг перед позивачем не існує;

-          за змістом договір поруки від 25.11.03. № 15-127-пс є договором по заміні боржника в зобов’язанні і на нього поширюється норма ст. 511 ЦК України за якою зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.;

-          позивачем не надано суду доказів виконання відповідачем п. 2.2, 2.5, 3.1, 6.1 Договору;

-          відсутності "Акту проведення взаємозаліку", та з інших підстав, викладених у цьому відзиві.

          В запереченнях на відзив від 02.03.07. № 15-122юр позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з наступних підстав.

Між ВП „Луганськвуглепоставка” ДП „Луганськвугілля”, відповідачем у справі та Луганською філією ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання” укладено договір поруки від 25.11.03 № 15-127-1пс (а.с.10), за умовами  якого “Поручитель” (ВП „Луганськвуглепоставка” ДП „Луганськвугілля” –далі - позивач) зобов’язався перед „Кредитором” (Луганською філією ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання”) виконати зобов’язання „Боржника” (відповідача у справі), що виникли при виконанні договору від 01.04.02. № 1385 у сумі 5000,00 грн., а „Боржник”  зобов’язався компенсувати „Поручителю” фактичні матеріальні витрати, що виникли у процесі реалізації даного договору на підставі оригінальних документів, що підтверджують виконання зобов’язань перед Кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що “Поручитель”  виконав свої зобов’язання за вказаним договором,  погасив заборгованість „Боржника” за договором від 01.04.02 № 1385 у сумі 5000,00 грн..

Вищевказаним договором від 25.11.03. № 15-127-1пс не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов’язку щодо оплати (компенсації фактичних матеріальних витрат, що виникли у процесі реалізації даного договору), тому відповідно до ст.530 ЦК України позивачем на адресу відповідача надіслана претензія від 06.10.04 № 15-833юр щодо оплати у семиденний термін боргу у сумі 23317 грн. 62 коп., у тому числі боргу за договором поручительства від 25.11.03. № 15-127-1п.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі своєчасно  та у повному обсязі з позивачем не розрахувався, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед позивачем, з якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь - 5000 грн. 00 коп..

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні нарахування –1400 грн. 00 коп., 3% річних –412 грн. 60 коп..

Зобов’язання сторін ґрунтуються на умовах договору поручительства від 25.11.03 № 15-127-1п.  Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Виконання позивачем свого зобов’язання за договором поручительства від 25.11.03 № 15-127-1п  на суму 5000 грн. підтверджено матеріалами справи, у тому числі листом позивача у справі до ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання”, за яким позивач просить ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання” з перерахованої суми –84000,00 грн. віднести на погашення зобов’язання відповідача за спожиту електроенергію згідно з  договором №15-127-1п   - 5000 грн.( а.с. 9), та листом  Луганської філії ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання” від 28.12.06. № 32514 про проведення оплати за договором від 01.04.02. № 1385 в грудні 2003 року на суму 5000,00 грн. та лютому 2004 року на суму 9000,00 грн.

З врахуванням вищевказаного та відповідно до ст.625 ЦК України, позивач правомірно та обґрунтовано заявив до стягнення інфляційні нарахування –1400 грн. 00 коп. та 3% річних –412 грн. 60 коп. за період прострочення платежу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР),  якщо строк виконання боржником  обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  згідно з умовами договору і вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при  відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які  звичайно ставляться.

З огляду на викладене, доводи відповідача за відзивом слід визнати необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

          Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 476,67 грн. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної холдінгової компанії "Луганськвугілля" м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, і.к. 00176868  на користь Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Луганськвуглепостачання" м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, і.к. 26410511 борг у сумі 5000 грн., інфляційні у сумі 1400,00 грн., 3% річних у сумі 412,60 грн.,   витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення підписане 07.03.07.

          

Суддя                                                                      О.В. Закропивний