Справа № 2а-1039/09/1203

                                     П О С Т А Н О В А                          

                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   04 червня    2009р. Артемівський районний суд м. Луганська

в  складі: судді                           Сторожук Т.А.

       при секретарі             Шепетко І.О.

розглянувши в  судовому засіданні в м. Луганську  адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1      до Управління ПСЗН Артемівської районної в м. Луганську ради,  третя особа  Головне Управління Державного Казначейства України  в Луганській області,   про визнання дій неправомірними, зобов’язання виконати певні дії, стягнення суми,

              встановив :

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача УПСЗН, який в 2003-2005,2007, 2008 роках виплатив йому у зменшеному розмірі щорічну компенсацію на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, інваліду 2-ї групи, і стягнути з відповідача 7006,50 грн. - недоплачену компенсацію, виходячи з встановленого ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміру - п'яти мінімальних заробітних плат; визнати неправомірними дії відповідача УПСЗН, який в 2007 та 2008 роках виплатив йому у зменшеному розмірі одноразову щорічну допомогу до 5-го травня як інваліду війни 2-ї групи, і стягнути з відповідача 2920,48 грн. - недоплачену суму вказаної виплати в 2007 році ; 3448,00 грн.- недоплачену суму вказаної виплати в 2008 році, виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії і передбаченої законом кратності 8; позовні вимоги мотивував тим, що вказані компенсація та допомога безпідставно зменшені і виплачені йому в меншому розмірі.

Представники відповідача УПСЗН в Артемівському районі і третьої особи ГУ ДКУ в Луганській області позов не визнали, вважають, що виплати проведені у відповідності до Законів Про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, вказаному в даних законах, і підстав для виплати у вказаному позивачем розмірі на оздоровлення -5 мінімальних заробітних плат, та до 5-го травня - 8 мінімальних заробітних плат  в даному випадку нема; крім того пропущено строк звернення до суду в частині стягнень за 2003-2005, 2007рр.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС першої категорії, інвалідом другої  групи захворювання, яке пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з втратою 75 % працездатності, що підтверджується довідкою Луганської обласної МСЕК і посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і знаходиться на обліку в УПСЗН Артемівської районної у м. Луганську ради. У відповідності до ст. 13 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач також має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Дане право позивача відповідачами не оспорюється.

        Позивачу відповідачем нараховано і виплачено:

-     грошову компенсацію на оздоровлення в 2003-2005 роках по 21,50грн. ( як інвалід 3-ї групи), в 2007 та в 2008 році - по 120,00 грн.

-     разову грошову допомогу до  5-го травня в 2007 р.  у розмірі  360,00 грн., в
2008 р.- 400,00грн.

Як вбачається з письмової відповіді відповідача, грошова компенсація на оздоровлення проведена в розмірі, встановленому у 2003-2004 році підпунктом "є" пункту 1 Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у 2005, 2007, 2008 році -підпунктом "є" пункту 1 Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктом 30 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік», яким дію абзацу другого частини четвертої статті 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсації і допомог, а також у відповідності до ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. № 107-ІУ, яким Кабінету Міністрів України надано право у 2008 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Виплати на оздоровлення за 2003, 2004 і 2005рік позивач отримав відповідно в 2003, 2004, 2005 роках, тобто своєчасно. Разову грошову допомогу до 5-го травня проведено вчасно, відповідно в травні 2007 і 2008 років. Факт своєчасного отримання вказаних сум позивач не оспорює.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

У відповідності до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ передбачена щорічна компенсація на оздоровлення особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії , інвалідам другої  групи - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2003 році складав - 185,00 грн., у 2004 році - 237,00 грн., у 2005 році - 262,00 грн., з 1-го квітня 2007 року - 400,00 грн., в 2008 р. - 515,00 грн., такий розмір мінімальної заробітної плати відповідач не оспорює, він встановлений відповідними законами про державний бюджет на вказані роки.

Доводи відповідача про те, що позивачу законно визначено розмір допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру, встановленого Постановами КМУ № 836, 562 є необґрунтованими.

У відповідності до ст. 48 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання грошової допомоги щорічно до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Виплати, передбачені даною нормою закону, позивачу виплачено вчасно, у травні кожного відповідного року, але в меншому, ніж передбачено законом, розмірі.

Суд вважає неправомірним зменшення відповідачем грошової допомоги позивачу до дня перемоги в 2007 та в 2008 роках, виходячи з таких міркувань:

Згідно ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб , що втратили працездатність. Станом на час виплати щорічної допомоги позивачу у 2007 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 410,06 грн.; а з 01.04.2008 р. мінімальна пенсія за віком становить 481,00 грн.

Ст..8 Конституції передбачає, що вона має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати.

Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч.1ст..8, ч.2,3,4 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом Верховенства Права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно - правові акти, у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу. Законом України "Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії" передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали   мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм ст. 48 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору слід застосовувати ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ та Закони України про встановлення мінімальної заробітної плати, а не постанови № 836,562. КМУ.

Посилання відповідача на необхідність застосування Законів Про держбюджет та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, на який посилається позивач, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, оскільки ст.22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на відповідні роки і відповідними законами за інші, вказані позивачем роки, є також безпідставним, оскільки ст. 77 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення ЗУ " Про статус і соціальні гарантії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і аналогічні норми законів про державний бюджет на інші вказані позивачем роки визнано неконституційними за Рішеннями Конституційного Суду України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за № 6-рп стаття 29 ЗУ „Про держбюджет на 2007рік", визнана такою, що не відповідає Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за № 10-рп аналогічна стаття ЗУ „Про держбюджет на 2008рік" також визнана такою, що не відповідає Конституції України.

Позивачу в 2003, 2004, 2005 роках на оздоровлення виплачено по 21,50грн., при тому, що розмір такої допомоги повинен скласти у 2003 р.: 185,00грн. х 4 = 740,00грн.; в 2004 році: 237грн. х 4 = 948,00грн ; в 2005 році: 262грн. х 4= 1048,00 грн. В 2007 та 2008 році позивачеві виплачено по 120 грн., при тому, що розмір такої допомоги повинен скласти в 2007 році: 400 грн. х 5= 2000,00 грн., а в 2008 році: 515х 5 = 2575,00 грн.

Вказані дії відповідача слід визнати такими, що порушують право позивача, надане йому законом «Про статус...» і гарантоване йому Конституцією України, а тому протиправними. Тому суму донарахованої і невиплаченої позивачеві щорічної компенсації на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії інваліду 3-ї групи в 2003р. у розмірі 718,50 грн., в 2004 р. у розмірі 926,50 грн., в 2005 році – 1026,50 грн., як інваліду 2-ї групи в 2007 році у розмірі 1880,00 грн., в 2008 році - 2455,00 грн. слід стягнути за рішенням суду.

Позивачеві в 2007 році до 5 -го травня було виплачено 360,00грн., при тому, що розмір такої допомоги повинен був скласти 410,06грн. х 8   = 3280,48грн.;

в 2008 році - було виплачено 400,00 грн, тоді як розмір допомоги повинен був скласти 481 грн. х 8 = 3848,00 грн.

Тому вказані дії відповідача слід визнати протиправними (такими, що порушують право позивача), і на захист порушеного права слід зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму не донарахованої і невиплаченої позивачеві грошової допомоги до дня перемоги в 2007 році у розмірі 2920,48 грн. та в 2008 р. у розмірі  3448,00 грн. Дані суми підлягають стягненню за рішенням суду.

Посилання відповідача та третьої особи на пропуск позивачем строків позовної давності про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 рік є безпідставними, оскільки вимоги ст. 99 КАС України в даному випадку не порушені і на дані правовідносини не розповсюджуються. Фактично позовні вимоги стосуються відшкодування шкоди здоров'ю, одним з видів якого є компенсація, передбачена ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до ст. 268 ЦПК позовна давність не поширюється на вимоги з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю.

Крім того, суд враховує стан здоров'я позивача, наявність у нього тяжкого захворювання і інвалідності як поважну причину того, що позивач раніше не звернувся з позовом до суду.                                          

На підставі ст.22, 8 Конституції України, ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Керуючись ст.8, 9,99, 100, 161-163, 167 КАС України, суд -

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1      до Управління ПСЗН Артемівської районної в м. Луганську ради,  третя особа  Головне Управління Державного Казначейства України  в Луганській області,   про визнання дій неправомірними, зобов’язання виконати певні дії, стягнення суми - задовольнити  ;

Визнати протиправними дії УПСЗН Артемівської районної у місті Луганську ради по виплаті ОСОБА_1    компенсації на оздоровлення як інваліду 2-ї групи, особі, постраждалій  внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії у зменшеному розмірі в 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роках та грошової допомоги  до  5-го травня за 2007, 2008рр.

Зобов'язати УПСЗН Артемівської районної в місті Луганську ради здійснити перерахунок  та виплату  ОСОБА_1    компенсації на оздоровлення за 2003 рік у розмірі 718,50  грн., в 2004 р. у розмірі 926,50 грн., в 2005 році – 1026,50 грн., в 2007 році у розмірі 1880,00 грн., в 2008 році – 2455,00 грн., всього стягнути 7006,50 гривень.

Зобов'язати УПСЗН Артемівської районної в місті Луганську ради здійснити перерахунок  та виплату  ОСОБА_1    грошову допомогу  до 5-го травня за  2007 р. у розмірі 2920,48грн., за 2008 р. – 3448,00 грн., всього стягнути 6368,48 гривень.

Заява про оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів, апеляційна скарга на постанову суду  може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя                                     Сторожук Т.А.