КОПІЯ

Апеляційний суд Хмельницької області                                                

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„13” серпня 2009 року                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного  суду  Хмельницької області     в складі:

                       головуючого судді     Баса О.Г.,

                                            суддів:    Карпусь С.А.

                                                            Кізюн О.Ю.,

                                 при секретарі      Стельмах І.В.

                                   з участю: представників акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, Серікова С.М., Белза О.В.

 представника позивача - ОСОБА_2,

 представника відповідача виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” - Циганюка О.О.

 розглянула у відкритому судовому  засіданні  в  м. Хмельницькому цивільну справу №22ц-1695, за апеляційною скаргою акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД”, акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” про визнання недійсним іпотечного договору.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія,-

в с т а н о в и л а:

В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просила визнати недійсним договір іпотеки укладений 07 червня 2007 року виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” про передачу в іпотеку 21/25 незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 та виключити з реєстру запис про заборону на відчуження цієї частини будинку. В обґрунтування заявлених вимог вказувала на те, що за договорами  від 21 липня 1995 року,18 травня 2000 року вона набула право на квартири у вказаному будинку. Передача нею в іпотеку квартири №6 що знаходиться у вказаному ___________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Заєць В.С.                        Справа № 22ц-1695          

Доповідач – Бас О.Г.                                                                Категорія № 19

будинку оспорюється акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” з посиланням на відсутність його згоди як іпотекодержателя. Оскільки договір  іпотеки від 07 червня 2007 року було укладено з порушенням вимог закону та порушено її права просила визнати його недійсним.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2009 року позов задоволено частково.  

Визнано недійсним договір іпотеки укладений 07 червня 2007 року виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” в частині передачі в іпотеку належних на праві власності ОСОБА_1 квартир №№4,6,8 загальною площею 85,4 кв.м., 85,0 кв.м., 155,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що на виконання договорів укладених товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та ОСОБА_1 від 21 липня 1995 року, 18 травня 2000 року, 15 січня 2001 року у 1995 році позивачка інвестувала кошти у будівництво квартир в будинку АДРЕСА_1. На виконання укладених з ОСОБА_1 договорів, виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та рішення виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради від 08 травня 2008 року ОСОБА_1 передано у власність квартири №№4,6,8 загальною площею 85,4 кв.м., 85,0 кв.м., 155,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. Вказані обставини судом першої інстанції встановлено належним чином перевіреними доказами, не оспорювались вони і сторонами.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки укладеного 07 червня 2007 року виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” в частині передачі в іпотеку належних ОСОБА_1 квартир, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, вказаним договором було порушено її права як інвестора, оскільки відповідно до п.3 додаткової угоди до договору інвестування коштів у пайове будівництво від 18 травня 2000 року, укладеної 15 січня 2001 року товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та ОСОБА_1, виконавець зобов’язався не укладати будь-які угоди, які б обмежували права Пайовика.

Доводи апеляційної скарги про неправильність дослідження судом договорів укладених товариством з обмеженою відповідальністю „Антей ЛТД” та ОСОБА_1 від 18 травня 2000 року, 15 січня 2001 року та квитанцій до приходних касових ордерів не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки саме по виконанні укладених договорів позивачка стала власником квартир  №№4,6,8 загальною площею 85,4 кв.м., 85,0 кв.м., 155,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 і її право власності ніким не оспорюється. Ті обставини, що на час укладення договору іпотеки з акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, позивачка не була власником квартир, а власником незавершеного будівництва було товариство, не спростовує висновку суду про порушення прав ОСОБА_1 як інвестора. Як слідує з пояснень представників сторін в засіданні апеляційного суду, „Укрсоцбанк” також інвестував кошти у будівництво цього будинку, що свідчить про те, що банку було відомо про будівництво цього будинку із залученням інвестицій.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що рішення місцевого суду, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні. Тому, колегія суддів в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” відхилити.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Копія вірна

Суддя апеляційного суду                                                    Бас О.Г.