Справа № 2 - 101 / 09 / 11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДНВП „Об’єднання Комунар”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Харкова про встановлення факту професійного захворювання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, яку в ході судового розгляду справи уточнила та просить встановити у неї факт професійного захворювання: бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду), визнати недійсним акт розслідування професійного захворювання № 3954 від 08.12.2005 р. та зобов’язати ДНВП „Об’єднання Комунар”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Харкова у відповідності з діючим законодавством скласти Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 та зобов’язати ДНВП „Об’єднання Комунар” видати їй направлення на МСЕК для встановлення ступеню втрати професійної працездатності. В обґрунтування свої позовних вимог посилається на те, що з 24.08.1981 р. по 07.05.1991 р. та з 18.03.1996 р. по 07.12.1998 р. вона працювала в цеху № 7 ДНВП „Об’єднання Комунар” пресувальник виробів з пластмас, а також ливарем пластмас. З грудня 1998 року по травень 2005 року працювала прибиральницею виробничих приміщень. В зв’язку з погіршенням стану здоров’я з 15.09.2005 р. по 20.10.2005 р. проходила обстеження в Науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань, де в неї було встановлено професійне захворювання: бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду), та видане повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання. 08.12.2005 р. було складено Акт № 3954 розслідування професійного захворювання, який було підписано тільки Головою комісії по розслідуванню – лікарем з гігієни праці Київської рай СЕС ОСОБА_2 Інші члени комісії відмовились підписати Акт № 3954 розслідування професійного захворювання та Акт про відмову членів комісії підписати акт по формі П-4, оскільки не можуть зв’язати захворювання бронхіальна астма третього ступеня у ОСОБА_1 з умовами праці на ДНВП „Об’єднання Комунар”. Позивачка вважає, що члени комісію, які не підписали Акт № 3954 розслідування професійного захворювання, діяли неправомірно, без урахування всіх фактичних даних та вимог законодавства.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача ДНВП „Об’єднання Комунар” позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що за весь період роботи цеху лиття пластмас у ньому не реєструвались аварій і порушень техпроцесів лиття і пресування з викидом у повітря робочої зони хімічних речовин у кількостях, що перевищує гранично допустимі концентрації. У санітарно-гігієнічній характеристиці зазначені всі хімічні речовини, що визначалися з 1983 р. по 1991 р. і з 1996 р. по 1998 р. При цьому фактів виявлення стиролу, толуолу, ціаністого водню, хлору не зафіксовано. З 1998 року по травень 2005 року, до моменту звільнення з підприємства, ливарем виробів з пластмас ОСОБА_1 не працювала. В обов’язки позивачки входило прибирання тільки центрального проходу ливарного залу, роздягалень, санвузлів, кімнати прийому їжі й адміністративних приміщень, тому можливість впливу хімічних факторів виробничих процесів було зведено до мінімуму. Первинне звернення зі скаргами на приступи задухи зафіксовано в амбулаторній карті позивачки у поліклініці за місцем проживання в МКЛ № 28 12.09.2005 р., тобто через 4 місяці після її звільнення з роботи на підприємстві. У період роботи позивачки ливарем пластмас з 1996 року по 1998 рік періодичні медичні огляди проводились в строки, передбачені нормативними документами з охорони праці. Оскільки лікарями-терапевтами не підтверджена наявність первинних ознак бронхіальної астми в період роботи позивачки на робочих місяцях ливаря пластмас і прибиральника приміщень; на робочих місцях прибиральника, ливаря і пресувальника пластмас, де працювала позивачка, перевищень гранично допустимих концентрацій хімічних речовин гостро направленої дії не встановлено, в задоволені позову просять відмовити.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Харкова позовні вимоги не визнала, в задоволені позову просила відмовити посилаючись на те, що члени експертної комісії по розслідуванню професійного захворювання дійшли висновку, що не можуть зв’язати захворювання бронхіальна астма третього ступеня у ОСОБА_1 з умовами праці на ДНВП „Об’єднання Комунар”, у зв’язку з відсутністю виробничих факторів і порушень санітарно-гігієнічних нормативів. Особи, винні в порушенні законодавства про охорону праці, відсутні. Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» бронхіальна астма не відноситься до професійних захворювань.
Суд заслухавши позивачку, її представника, представників відповідачів, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 працювала на ДНВП „Об’єднання Комунар” з 24.08.1981 р. по 07.05.1991 р. та з 18.03.1996 р. по 07.12.1998 р. пресувальником виробів з пластмас, а також ливарем пластмас. З грудня 1998 року по травень 2005 року позивачка працювала прибиральницею виробничих приміщень.
В зв’язку з погіршенням стану здоров’я з 15.09.2005 р. по 20.10.2005 р. позивачка проходила обстеження в Харківському Науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету, де в неї було встановлено професійне захворювання: бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду), та видане повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання /а.с.5/.
За наслідками розслідування професійного захворювання у позивачки 08.12.2005 р. було складено Акт № 3954 розслідування професійного захворювання, який було підписано тільки Головою комісії по розслідуванню – лікарем з гігієни праці Київської рай СЕС ОСОБА_2 /а.с.6-7/.
Члени комісії по розслідуванню професійного захворювання відмовились підписати Акт №3954 розслідування професійного захворювання та склали Додаток до акта розслідування професійного захворювання – Акт, складений у зв’язку з відмовою членів комісії підписати акт по формі П-4, оскільки члени комісії не могли зв’язати захворювання бронхіальна астма третього ступеня у ОСОБА_1 з умовами праці на ДНВП „Об’єднання Комунар”.
Такого висновку члени комісії дійшли в зв’язку з тим, у розглянутому періоді часу, зазначеному в санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці з 1996 по грудень 2004 року, у цеху лиття виробів із пластмас робочих місцях ОСОБА_1, як пресувальниці, так і прибиральниці були припустимі умови праці, що забезпечувалось задовільним станом засобів колективного захисту на ділянках пресування і лиття деталей у зазначені періоди часу. З 1983 року до травня 2005 року в цеху лиття і пресування пластмаси не реєструвалися аварійній ситуації або порушення технологічних процесів з викидом у повітря робочої зони формальдегіду в концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми. Стан знаходився в задовільному стані і забезпечував припустимі умови праці на як при роботі пресувальницею, так і прибиральницею. Член комісії розглянули надані в комісію матеріали (виписки, довідки, висновки) і не виявили фактів звертання ОСОБА_1 ні в період роботи пресувальницею, ні в період роботи прибиральницею з 1996 року по травень 2005 року за медичною допомогою в зв’язку з проявами бронхіальної астми в поліклініку ДНВП „Об’єднання Комунар” філія МКБ № 28 або МКБ № 28. Виробничі причини, які викликали розвиток професійного захворювання відсутні. Причини професійного захворювання відсутні /а.с.8-10/.
Суд всебічно, повно і об’єктивно дослідивши наявні у справі докази вважає, що встановлене у позивачки ОСОБА_1 захворювання - бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду) є захворюванням професійним і виникло внаслідок роботи ОСОБА_1 на ДНВП „Об’єднання Комунар”.
До такого висновку суд дійшов, приймаючи до уваги висновок призначеної судом експертизи – висновок засідання експертної комісії клініки Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань ХНУМВ від 30.03.2009 р., в якому зазначається, що встановлене захворювання: Бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду) - захворювання професійне, дійсно виникло внаслідок роботи ОСОБА_1, так як при прийомі на підприємство ДНВП „Об’єднання Комунар” на роботу пресовником виробів із пластмас ОСОБА_1 була здорова, ознаки захворювання почали проявлятися через 3-4 роки від початку роботи, через 7 років у хворої встановлено діагноз: Хронічний бронхіт з астматичним компонентом. Проробивши 10 років, ОСОБА_1 з певних причин (захворювання нервової системи) не працювала, була на інвалідності 2 групи з 1991-1995 р.р.; в 1996 році знову повернулась на старе місце роботи, проходила медичний огляд і була визнана працездатною. Ознаки захворювання в період знаходження на інвалідності майже не проявлялися і знову проявились через 2-3 місяці при поверненні до попередніх умов праці (фактори відображені в санітарно-гігієнічній характеристиці № 4094-3.2 від 20.12.2004 р. і № 466-3.2 від 11.02.2005 р.). У хворої встановлено професійне захворювання згідно з списком професійних захворювань, затверджених Кабінетом Міністрів України 08.12.2000 р. № 1662 (пункт VI- алергічні захворювання, код J 45) /а.с.126-127/.
Правильність такого висновку засідання експертної комісії клініки Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань ХНУМВ від 30.03.2009 р. підтверджується наступним.
Згідно ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які заподіяли втрату працездатності» - д о професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Як вбачається з санітарно-гігієнічної характеристики від 20.12.2004 р. № 4094-3.2 на пресувальника виробів з пластмас (з 01.09.1997 р. друга професія ливар пластмас) цеха № 7 ДНВП „Об’єднання Комунар” ОСОБА_1 – по даним атестації, проведеної в 1996-1997 р. характер праці робочого місця №44, на якому працювала ОСОБА_1, відносяться до шкідливих умов праці. З семи хімічних речовин, що використовувались на робочому місті ливаря, в атестаційній карті умов праці оцінені два фактори – формальдегід та окис вуглеводу. /а.с.12-14/.
Відповідно до ДСТУ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» формальдегід відноситься до хімічних речовин гостро направленої дії II класу (особливо небезпечні хімічні речовини, у виробничих умовах потребують автоматичного контролю за їх змістом у повітрі робочої зони, спеціального захисту шкіри та очей).
В «Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених Постановою Міністерства праці України № 41 від 01.09.1992 р. визначено, що наявність у повітрі хімічних речовин гостро направленої дії І або II класу небезпеки оцінюється як перевищення ГДК (додаток 4 Методичних рекомендацій - «Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для потвердження права на пільгове пенсійне забезпечення»).
Підтверджується це і роз'ясненням Міністерства охорони здоров'я України від 18.11.1999 р. за № 5.05. 19-954, де зазначається, що наявність у повітрі робочої зони речовин гостро направленого механізму дії 1го й 2го класу небезпеки оцінюється як перевищення ГДК.
Формальдегід згідно ДСТУ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" крім того є алергеном і може викликати такі тяжкі захворювання, як бронхіальна астма. Додатково варто врахувати, що згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України №99 від 02.03.2007 р. професійне алергійне захворюван ня у працівника може виникнути при дії хімічних речовин (алергену ) у повітрі робочої зони нижче ГДК.
Крім того, в санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці ОСОБА_1 за №4094-3.2 від 20.12.2004 р. зазначається, що з 07.12.1998 р. ОСОБА_1 переведено прибиральницею виробничих приміщень цеха № 7. Шкідливий виробничий фактор – хлор та його сполуки. (Відповідно до ДСТУ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" хлор відноситься до хімічних речовин гостро направленої дії I класу (особливо небезпечна хімічна речовина). Розчини хлорного вапна ОСОБА_1, як і інші прибиральники виробничих приміщень готувала самостійно 1 раз у 9 днів (по черзі, 1 раз в три дні). В санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці також вказано, що інструкція з готування 10% розчину хлорного вапна в цеху відсутня, ОСОБА_1 навичками приготування цього розчину не володіє, періодичні медичні огляди з 1999 по 2004 роки не проходила, що є порушенням "П оложення про медичний огляд працівників певних категорій", затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №45 від 31.03.1994 р. /а.с.12-14/.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1, п рацюючи прибиральником виробничих приміщень ливарного цеху, як і інші прибиральник и, прибирала як центральний прохід ливарного залу так і робочі місця пресів і іншого устаткування цеху, готувала 10% розчин хлорного вапна в непристосованому для цього місці – у пристосованому в комору приміщенні під сходовими маршами та в туалеті, де була відсутня витяжна вентиляція, для прибирання туалетів використовувались розчини хлорного вапна, для зняття іржи з унітазів та пісуарів туалетів використовувалась концентрований розчин соляної кислоти.
З виписок історій хвороб № 2019 при обслідуванні позивачки в період з 24.12.2004 р. по 28.01.2005 р. та № 08-06/177 при обслідуванні позивачки в період з 31.01.2005 р. по 28.02.2005 р. у ОСОБА_1 було встановлено - хронічний обструктивний бронхіт II стадії в фазі нестійкої ремісії /а.с. 44, 45/.
Згідно ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які заподіяли втрату працездатності" п рофесійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.
Відповідно до п. 8 «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №374/68/338 від 29.12.2000 р., у випадку якщо виявлене у працюючого в шкідливих умовах праці захворювання має змішану етіологію (професійну і непрофесійну), його слід розглядати як професійне з урахуванням відповідних даних, наведених у санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці.
Як вбачається з Переліку професійних захворювань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань», Бронхіальна астма віднесена до професійних а лергійних захворювань.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення у неї професійного захворювання: бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду), яке виникло внаслідок роботи ОСОБА_1 на підприємство ДНВП „Об’єднання Комунар” підлягають задоволенню.
Згідно пункту 78 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, Комісія з розслідування професійного захворювання зобов'язана провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4. Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.
Оскільки акт за формою П-4 складений та підписаний лікарем з гігієни праці Київської рай СЕС ОСОБА_2, яка була Головою комісії /а.с.6-7/, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання ДНВП „Об’єднання Комунар”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Харкова у відповідності з діючим законодавством скласти Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 задоволенню не підлягають. Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.1995 р., передбачено, що встановлення рівня обмеження життєдіяльності потерпілого, причини, часу настання та групи інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я; встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потерпілим, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Згідно пункту 1.2. зазначеного Порядку Огляд потерпілого МСЕК проводить при наявності: а) акту про нещасний випадок на виробництві (ф.Н-1), висновку спеціалізованого медичного закладу (НДІ профпатології чи відділень профпатології) про професійний характер захворювання, акту розслідування професійного захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу (ф.88-у), направлення власника чи профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання; б) вироку чи рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого, органу дізнання. Приймаючи до уваги викладене, суду вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання ДНВП „Об’єднання Комунар” видати їй направлення на МСЕК для встановлення ступеню втрати професійної працездатності підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити у ОСОБА_1 професійне захворювання - Бронхіальна астма третього ступеня, перситирующий середньо важкий перебіг, легенева недостатність II ступені (сенсибілізація до формальдегіду), яке виникло ОСОБА_1 внаслідок роботи на Державному науково-виробничому підприємстві „Об’єднання Комунар”.
Зобов’язання Державне науково-виробниче підприємство „Об’єднання Комунар” видати ОСОБА_1 направлення на Медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для встановлення у ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ