АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-334/10 Номер провадження 22ц-334/10Головуючий у 1-й інстанції Герасименко В.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Г оловуючого: ОСОБА_1
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.
при секретарі Коротун І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл спільного майна подружжя, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, вселення і реєстрацію в житловому приміщенні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2009 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений 17.06.2005 року, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області за актовим записом № 31.
Витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС, покладено на ОСОБА_2 в сумі 8 грн. 50 коп. та ОСОБА_3 в сумі 8 грн. 50 коп..
Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 1 від 25 вересня 2007 року, відповідно до умов якого Дочірне підприємство «Руденківське» Новосанжарського районного споживчого товариства продало а ОСОБА_2 придбав будівлю магазину № 45 в с. Варварівка Новосанжарського району, вул. Л.Чередняка № 33.
Поділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільне майно подружжя наступним чином:
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю магазину та складу, що знаходиться по вул. Миру 3/1 в с. Вісічи, Новосанжарського району Полтавської області;
-право власності на нежитлові будівлі магазину та складу, що знаходяться по вул. Лейтенанта Чередняка, 33, в с. Варварівка, Новосанжарського району, Полтавської області;
-право власності на нежитлову будівлю (кафе) з допоміжними спорудами, що знаходяться по вул.. Миру, 37, в с. Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області, а всього майна на загальну суму 136 572 грн..
Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та області вартістю 285 115 грн..
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 990, 34 грн., різниці у вартості частки у спільному майні та 1133, 33 грн., сплаченого ОСОБА_2 державного мита, а всього стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5 123,68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави мито в розмірі 17 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим, при цьому посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить його частково скасувати в частині задоволення його та ОСОБА_3 позовних вимог щодо розподілу майна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та мотиви скарги приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню.
Згідно п. п. З, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.
Судом встановлено, що 17.06.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у ВРАЦС Новосанжарського РУЮ зареєстровано шлюб, актовий запис №31.
З лютого 2009 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини.
Як вбачається з Матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідчених договорів 02.06.2006 року придбано нежитлову будівлю з допоміжними спорудами по вул.. Миру,3 7 в с. Руденківка, Новосанжарського р-ну, та 17.03.2008 року нежитлову будівлю по вул.. Миру,3/1 в с. Вісичі, Новосанжарського р-ну.
Під час судового розгляду було встановлено і не заперечувалося стронами, що відповідач займається підприємницькою діяльністю і вищевказані нежитлові будівлі були придбані і використовуються ним для здійснення цієї діяльності.
Таким чином виходячи з положень ст. 57, 61 СК України та ст. 52 ЦК України, роз’яснень п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , що майно приватного підприємства чи фізичної особи підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, суд вірно визнав вищевказані нежитлові будівлі власністю ОСОБА_2.
Разом з тим, рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення .
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 13.07.2005 року укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином колегія суддів вважає, що квартира АДРЕСА_2 набута за час шлюбу і є спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Виходячи з положень ч.ч.2, 3 ст. 370 ЦЦК України співласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Згідно висновку№ 71-09 додаткової будівельно-технічної експретизи від 20.07.2009 року запропоновано варіант розподілу спірної квартири з відхиленням від ідеальних часток при якому:
-першому співвласнику пропонується виділити частину приміщень квартири загальною площею 27,35 м2. зафарбовану на плані синім кольором, а саме частину коридору - 4,15кв.м., кімнату «2» - 9,4 кв.м., кімнату «З»-12,7 кв.м. , балкону 0 1,1 кв.м., що становить - 41/100 частин вартістю 117 615 грн.,
-другому виділити частину приміщень квартири загальною площею 38,95 кв.м. зафарбовану на плані червоним кольором а саме частину коридору- 4,15 кв.м., кімнату «4»-17,3 кв.м., кухня «5»-7,9 кв.м., коридор «6»- 4,1 кв.м., вбиральня «7» - 1,0 кв.м., ванну кімнату «8» - 2,6 кв.м., лоджію - 1,9 в.м., що становить 51/100 частин, вартістю 167500 грн.
Вказаний варіант розподілу можливий лише при проведенні відповідного переобладнання.
Також вищевказаним висновком запропоновано варіант встановлення порядку користування приміщенням квартири згідно якого у спільному користуванні співвласників залишити - частину приміщення площею : 23,9 кв.м. зафарбовану на плані жовтим кольором: коридор «1» -8,3 кв.м., кухня»5»- 7,9 кв.м., коридор «6» - 4,1 кв.м., вбиральня «7»-1,0кв.м., ванна кімната « 8» - 2,6 кв.м.,
-першому співвласнику пропонується виділити в користування - частину приміщень площею 23,2 кв.м. зафарбовану на плані синім кольором, в тому числі кімнату «2»- 9,4 кв.м., кімнату «3»- 12,7 кв.м., балкон -1,1 кв.м.,
-другому спвівласнику виділити в користування - частину приміщень площею 19,2 кв.м. зафарбовану на плані червоним кольром в тому числі кімната «4» -17,3 кв.м., лоджія - 1,9 кв.м..
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Так як в матеріалах справи відсутня належним чином затверджена проектна документація, з належно оформленим дозволом виконкому Полтавської районої державної адміністрації щодо затвердження запропонованого вищевказаною експертизою варіанту розподілу в натурі квартири АДРЕСА_2, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнавши за ними право власності за кожним на 1/2 частину квартири і встановити порядок користування спірною квартирою.
Відповідно у спільному користуванні співвласників залишити - частину приміщення площею : 23,9 кв.м. зафарбовану на плані жовтим кольором: коридор «1» площею 8,3 кв.м., кухня «5» площею 7,9 кв.м., коридор «6» площею 4,1 кв.м., вбиральня «7» площею 1,0кв.м., ванна кімната « 8» площею 2,6 кв.м.,
-ОСОБА_3 виділити в користування - частину приміеннь площею 23,3 кв.м. зафарбовану на плані синім кольором, в тому числі кімнату «2» площею 9,4 кв.м., кімнату «З» площею 12,7 кв.м., балкон площею 1,1 кв.м., -
-ОСОБА_2 виділити в користування - частину приміщень площею 19,2 кв.м. зафарбовану на плані червоним кольром в тому числі кімната «4» площею 17,3 кв.м., лоджія площею 1,9 кв.м..
Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки ОСОБА_2 будучи співвласником спірної квартири не має можливості користуватися нею, колегія суддів вважає, що порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом його вселення до квартири АДРЕСА_2.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Полтавського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2009 року частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 312, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, вселення і реєстрації в житловому приміщенні та в частині розподілення державного мита - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, вселення і реєстрацію в житловому приміщенні - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3.
Вселити ОСОБА_2, в квартиру № 17 по вул.. Горбанівській в с. Розсошенці, Полтавського р-ну, Полтавської області.
Зобов’язати сектор ГІРФО Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області зареєструвати ОСОБА_2 в квартирі № 17 по вул. Горбанівській в с. Розсошенці, Полтавського р-ну, Полтавської області.
Встановити наступний порядок користування квартирою № 17 по вул.. Горбанівській, 9 в с. Розсошенці:
У спільному користуванні співвласників залишити - частину приміщення площею : 23,9 кв.м. зафарбовану на плані жовтим кольором: коридор «1» площею 8,3 кв.м., кухня «5» площею 7,9 кв.м., коридор «6» площею 4,1 кв.м., вбиральня «7» площею 1,0кв.м., ванна кімната « 8» площею 2,6 кв.м..
Виділити в користування ОСОБА_3 частину приміщень площею 23,2 кв.м. зафарбовану на плані синім кольором, в тому числі кімнату «2»- площею 9,4 кв.м., кімнату «З» пощею 12,7 кв.м., балкон площею 1,1 кв.м.;
Виділити в користування ОСОБА_2 частину приміщень площею 19,2 кв.м. зафарбовану на плані червоним кольором в тому числі кімната «4» площею 17,3 кв.м., лоджія площею 1,9 кв.м.;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 680 грн. сплаченого державного мита.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис ОСОБА_1
Судді: підписи ОСОБА_6
ОСОБА_7
Згідно: (підпис)