Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.
секретаря Сідорука А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 10 липня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Косівського районного суду від 10 липня 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1041,34 грн. шкоди заподіяної злочином, 500 грн. за надання юридичної допомоги та 1500 грн. моральної шкоди.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає рішення частково необґрунтованим та незаконним з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначила, що суд необґрунтовано відмовив у відшкодуванні затрат понесених нею на транспорт (таксі) для перевезення потерпілого сина ОСОБА_2 до лікувального закладу з с. Пістинь до м. Івано-Франківська в сумі 1616 грн.
Сума присудженої судом моральної шкоди в розмірі 1500 грн. є недостатньою та неадекватною шкоді заподіяній відповідачем її сину, яка виразилась у фізичних та психічних стражданнях від отриманих травм, у тривалому відриві від звичайних занять та навчання, постійних головних болях, втраті спокою, безсонні.
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1360/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.
Категорія 31 Доповідач Пнівчук О.В.
Апелянт зазначає також, що суд не перевірив дані щодо місця роботи відповідача, оскільки він заявляв, що працює майстром ТзОВ «Тирлич», а в рішенні суду зазначено, що відповідач не працює і проживає за рахунок тимчасових заробітків.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 1616 грн. на транспортні витрати та 15000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала, відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянтки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд першої інстанції правильно виходив із того, що на користь позивачки підлягають стягненню витрати, понесені нею на придбання ліків та підтверджені відповідними квитанціями на суму 1041,34 грн. Що стосується вимог про стягнення коштів на транспортні послуги в загальній сумі 1616 грн., то в цій частині позовних вимог суд обґрунтовано відмовив, оскільки позивачкою на підтвердження своїх вимог представлено довідку щодо вартості послуг підприємства «Скіф-Авто», однак не представила доказів, що такими послугами вона скористалася для перевезення сина ОСОБА_2 до Івано-Франківської ОКЛ.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом суми заподіяної матеріальної шкоди не знайшли свого підтвердження.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд першої інстанції належним чином не врахував доводів позивачки.
Відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн., суд першої інстанції належним чином не врахував вищезазначених обставин, зокрема, характер правопорушення – умисне заподіяння ОСОБА_3 неповнолітньому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, те, що неповнолітній ОСОБА_2 переніс фізичні та психічні страждання від отриманих травм, мав місце тривалий відрив від звичайних занять та навчання, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, в рішенні суду необґрунтовано зазначено, що ОСОБА_3 проживає за рахунок тимчасових заробітків, в той час як відповідач працює майстром ТзОВ «Тирлич» с. Пістинь, про що він пояснював у суді першої інстанції та зазначив у запереченні на апеляційну скаргу.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні, на відшкодування заподіяної моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5000 грн.
Керуючись ст. 307, 309, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Косівського районного суду від 10 липня 2009 року в частині стягнення моральної шкоди змінити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди. В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Р.Й. Матківський
В.М. Соколовський