У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 року                         м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

    головуючої         Пнівчук О.В.

    суддів:         Бідочко Н.П., Матківського Р.Й.

секретаря         Довжинської Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, визнання парава власності на житловий будинок та вселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 02 липня 2009 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду від 02 липня 2009 року в позові ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, визнанння права власності на житловий будинок, вселення та зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення - відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Апелянт зазначив, що відмовляючи в задоволенні його позову суд не дав належної оцінки тому, що він має право на вселення в новий житловий будинок, АДРЕСА_1, оскільки приймав участь у його будівництві, крім того, його дочка ОСОБА_2 самовільно розвалила старий житловий будинок, який знаходився на одному подвір»ї та в якому він  проживав 33 роки, позбавивши таким чином його права на

_____________________________________________________________________________  

Справа № 22-ц-1351/2009 р.             Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Категорія 37                         Доповідач Пнівчук О.В.

житло.

    Суд, на думку апелянта, необґрунтовано відмовив в задоволенні його клопотання про допит свідків, які би підтвердили його участь у будівництві житлового будинку.

    Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати а справу направити на новий судовий розгляд.

    В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав, ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.    

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши  матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом видане ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не доведено порушення його права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 в 1994 році успадкувала житловий дерев»яний будинок, житловою площею 19,4 кв. м. та незакінчений будівництвом житловий будинок, про що 10.11.1999 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Дерев»яний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Коломийською державною нотаріальною конторою 14 липня 1975 року, а незакінчений будівництвом житловий будинок на підставі технічної документації на перебудову.

Позивач ОСОБА_1 перебував із ОСОБА_4 в шлюбі, який 07.08.1989 року розірвано. Після розлучення питання щодо розподілу спільного майна подружжя чи визнання за ним права власності на частину майна не ставив. Будівництво нового житлового будинку, ступінь готовності якого становила на час видачі свідоцтва про право на спадщину 71%, розпочато покійною ОСОБА_4 після розлучення.

Таким чином, після смерті колишньої дружини ОСОБА_1 не мав права  на спадкове майно, а відповідачка ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги у відповідності до вимог ст. 529 ЦК України набула права на спадкове майно.

Доводи апелянта про те, що суд не дав належної оцінки його доводам щодо участі у будівництві житлового будинку не заслуговують на увагу, оскільки такі не підтверджені належними доказами. Не знайшли свого підтвердження також твердження апелянта щодо позбавлення його ОСОБА_2 права на житло, так як в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 із житлового будинку відмовлено.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 307, 308, 313-315, 317   ЦПК України, колегія суддів, -

 у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

 Рішення Косівського районного суду від 02 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена вкасаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Головуюча                                 О.В. Пнівчук

Судді:                                 Н.П. Бідочко

    Р.Й. Матківський