У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року                         м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду                  Івано-Франківської області в складі :

                        головуючої-судді           Ткачук  Н.В.,

        суддів:                        Томенчука Б.М.,Хруняка Є.В.

з участю:     прокурора                     Журавльова Є.Є.,

        засудженого             ОСОБА_1,

                        захисника                            ОСОБА_2,

розглянувши 22 жовтня 2009 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Рогатинського районного  суду від 18 грудня  2008 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком

                                                                      ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воскресінці, Рогатинського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, працює сантехніком в компанії Авіа ком-проект м. Львів, не одруженого, раніше не судимого, українця, громадянина  України,

_____________________________________________________________________________

  Справа №11-512/2009р.                                     Головуючий у І інстанції Могила Р.Г. Категорія ст. 122 ч.1 КК України         Доповідач: Ткачук Н.В.    

засуджено за ст. 122 ч.1 КК України на один рік виправних робіт з відрахуванням щомісячно в доход держави 15 відсотків заробітку.

            Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд..

            За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 06 жовтня 2007 року приблизно  о 16 годині,  в с. Воскресінцях Рогатинського району на дорозі біля господарства свого діда ОСОБА_3 лежачому на землі ОСОБА_4 умисно наніс кілька ударів ногою в грудну клітку, чим спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що не є небезпечними в момент спричинення.

Засуджений ОСОБА_1 в апеляції, вважає, що  вирок суду підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд  через неповноту  досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду викладених у вироку, фактичним обставинам справи .

Прокурор, який подав апеляцію, відкликав її.

Інші учасники  судового розгляду апеляцій не подавали.

            Заслухавши доповідь судді Ткачук Н.В., думку прокурора Журавльова Є.Є., який  заперечив проти апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника, які просили вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції  до задоволення не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1  у вчиненні злочинів, за обставин, зазначених у вироку, обґрунтований належно дослідженими доказами, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних досудовим слідством, належно досліджених та правильно оцінених в судовому засіданні  доказах.

Посилання засудженого та його захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1  був відсутній на місці події і не  спричиняв потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень спростовується матеріалами  кримінальної справи.

Суд правильно оцінив наявні у справі докази та прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 заподіяв потерпілому середньої важкості тілесні ушкодження, що не є небезпечними в момент спричинення.

Цей висновок суду підтверджується частково показаннями засудженого ОСОБА_1, показаннями потерпілого, свідків та іншими матеріалами справи.

Зокрема, з показань засудженого ОСОБА_1  в судовому засіданні вбачається, що 06 жовтня 2007 року він був у с. Воскресінцях у свого дідуся ОСОБА_3, який живе недалеко від потерпілого. Між дідусем та потерпілим того дня виник конфлікт.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4  підтверджено, що 06.10.2007 року під час конфлікту з ОСОБА_5  йому удари ногою в область грудної клітки зліва наніс ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_6 та  ОСОБА_7, яким потерпілий відразу ж після побиття  розповів, що його побили  ОСОБА_3 та ОСОБА_1, підтвердили показання потерпілого ОСОБА_4

Ці показання суд правильно визнав такими, що зібрані законним шляхом, переконливими і підтверджуються іншими доказами по справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 17.03.2008 року у ОСОБА_4  виявлено забій м’яких тканин в ділянці грудної клітки зліва  із закритим переломом 10-го ребра зліва, який відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечним для життя в момент спричинення, який міг бути заподіяний 06.10.2007 року ударом ноги чи руки. \ а.с.27-32\.

Факт конфлікту  06.10.2007 року між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3,

ОСОБА_1 випливає з показань  ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9            

               Судом вірно оцінено всі докази по справі, а невизнання  вини ОСОБА_1  розцінено як намір уникнути відповідальності.            

               За таких доказів суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1, кваліфікуючи його дії за ст. 122 ч.1  КК України, тобто що він  умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке що спричинило тривалий розлад здоров’я.

              При призначенні покарання засудженому суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та інші обставини,передбачені ст. 65 КК України та обрав йому відповідне покарання.

               Доводи захисту про сумніви у наявності й ступені тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень переконливо спростовуються даними висновку експерта, показаннями експерта Іваськевича, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те, що у ОСОБА_4 був закритий перелом ребра і він відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

            За таких доказів та встановлених судом обставин доводи апелянта про необхідність проведення повторної комісійної експертизи є необґрунтованим.

               Доводи ОСОБА_1 та його захисника  про недоведеність його вини суд визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами, визнати які недостовірними немає підстав.

             Посилання апелянта на неповноту досудового та судового слідства, на порушення процесуальних та матеріальних норм права носять характер неконкретизованих припущень і не дають підстав вважати вирок суду незаконним і необґрунтованим.

             Процесуальні порушення, на які покликається  апелянт в своїй апеляції, судова колегія не вважає такими, що тягнуть за собою зміну чи скасування вироку.

           Апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку не встановлено.

           На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366  КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Рогатинського районного  суду від 18 грудня 2008 року відносно нього, - без зміни.

Судді:                                 Н.В.Ткачук    

                                                                                              Б.М.Томенчук                                                                                              

                                                                                              Є.В.Хруняк

Згідно з оригіналом:

Суддя:                                                                                   Н.В.Ткачук