Справа № 2-2350/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого – судді Паламарчука М.С., при секретарі Шаповал І.Ф., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Полтаваобленерго», Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» про визнання беззаконною бездіяльність, зобов’язання вчинення певних дій,
в с т а н о в и в :
29.10.2007 р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому прохає:
визнати протиправною бездіяльність та відмову відповідача Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» щодо нарахування плати за користування тепловою та електричною енергією у відповідності з ст. 44 Закону України «Про статус суддів», тобто з 50-відсотковою знижкою;
зобов’язати відповідачів здійснювати нарахування плати за користування тепловою та електричною енергією за адресою її проживання: АДРЕСА_1 у відповідності з статтею 44 Закону України «Про статус суддів», тобто з 50-відсотковою знижкою;
зобов’язати Кременчуцьку філію ВАТ «Полтаваобленерго» здійснити перерахунок нарахованої плати за користування тепловою та електричною енергією з 01.01.2007 р. по день винесення рішення.
Своє прохання мотивує тим, що вона працює на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської області з лютого 2002 р. Згідно п. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги. 03.07.2007 р. нею до Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» було подано заяву про нарахування плати за користування тепловою та електричною енергією у відповідності до вказаного Закону, тобто з 50-відсотковою знижкою.
Дане звернення було обґрунтоване тим, що 18.06.2007 р. Конституційним Судом України було винесене рішення про те, що положення статті 36 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», відповідно до ч. 1 якої пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних організацій відносно знижки плати за користування житлом, паливом, телефоном та плати за комунальні платежі надаються в тому випадку, якщо вказані працівники мають право на податкову соціальну пільгу, визнано таким, що протирічить вимогам ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Конституції України, є неконституційним і втрачає свою дію з моменту прийняття вказаного рішення.
У серпні 2007 р. нею отримано відповідь, яка містила посилання на п. 2 та 3 порядку надання знижок, встановленого Постановою КМУ № 426 від 31.03.2003 р. При цьому відповідач вказує про те, що не вправі порушувати даний порядок під загрозою застосування відповідних заходів державного впливу з боку контролюючих органів.
Вона вважає вказану відповідь формальною відпискою, а бездіяльність відповідача – протиправною і незаконною, та такою, що посягає на гарантії незалежності судді, передбачені Конституцією України та Законом України «Про статус суддів». Про формальність наданої відповіді свідчить той факт, що сама відповідь містить в собі посилання на те, що її заява була подана 18.06.2007 р. і стосувалася перерахунку плати за послуги з 01.01.2007 р. Її ж лист був направлений 03.07.2007 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача за № 3624, та не містив в собі прохання про перерахунок.
Рішення Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягають, є обов’язковими для виконання всіма органами державної влади, суб’єктами господарювання та громадянами України. Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про статус суддів» гарантії незалежності суддів, в тому числі міри правового захисту, матеріального і соціального забезпечення розповсюджуються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами України, що узгоджується з ч. 3 ст. 22 Конституції України.
З огляду на ч. 1 ст. 58 Конституції України, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерела права, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З врахуванням викладеного, вважає бездіяльність та відмову відповідача Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» щодо нарахування плати за користування тепловою та електричною енергією з 50-відсотковою знижкою протиправною. Тому і звертається до суду для відновлення своїх порушених прав.
В судове засідання позивач не з’явилася, прохає слухати справу в її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідачів позов не визнав. Пояснив, що Кременчуцька філія не являється юридичною особою. Погодився, що позивач має право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату комунальних послуг. Але цю знижку повинна надавати держава, а не їхнє підприємство, якому вартість послуг не компенсується. Крім того, між ними та позивачем відсутній договір про постачання теплової енергії. Позивач мешкає в кооперативному будинку і за отриману теплову енергію розраховується з правлінням житлового кооперативу, з яким у відповідача існують договірні відносини. Представник відповідачів не зміг пояснити, в якому розмірі оплачує позивач спірні комунальні послуги за весь спірний період. Механізм надання пільг суддям протягом 2007-2008 р.р. регулювався Бюджетним кодексом України, Законами України «Про державний бюджет України на 2007 р.» та «Про державний бюджет України на 2008 р.», постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.2003 р., якою затверджено «Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу». Ці нормативні акти передбачають надання знижок за рахунок бюджетної установи, в якій працює працівник.
Представник третьої особи – Державної судової адміністрації України в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Копією заяви позивача на адресу начальника Кременчуцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» підтверджується факт її звернення з проханням проводити нарахування плати за користування електричною та тепловою енергією за адресою її проживання: АДРЕСА_1 з 50-відсотковою знижкою (вх. № 3624 від 03.07.07р.).
26.07.2007 р. їй було надіслано відповідь про те, що відповідач не заперечує проти наявності у позивача знижок щодо оплати за спожиту електричну та теплову енергію. Але порядок надання таких знижок встановлений Постановою КМУ № 426 від 31.03.2003 р. Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного порядку пільги надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами; видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. В процесі надання пільг підприємства – надавачі послуг є тільки інструментом і в жодному разі не повинні брати участь у їх фінансуванні.
Згідно довідки № 1951 від 17.08.2007 р. позивач працює на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської обл. з лютого 2002 р.
Відповідно до договору № 692 від 1 жовтня 2008 р. про постачання енергії в гарячій воді споживачем послуг по теплопостачанню за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 5, являється ОСББ-55.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Але позивач не надала доказів щодо характеру правовідносин між нею та відповідачами та яким чином ними порушуються її права. Що не дає можливості встановити в якому розмірі нею фактично оплачуються спірні комунальні послуги та яка установа їх надає позивачеві. Тому в задоволенні позову необхідно відмовити. При цьому суд також враховує, що зазначені позивачем нормативні акти не покладають на відповідачів обов’язок надавати позивачеві 50-відсоткову знижку по оплаті комунальних послуг.
Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або ж подачі апеляції протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: