Справа №2-2485/2009 р.                                                                                                                                  

РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

1.   жовтня 2009 року      

Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:  

головуючої    судді                                   Варнавської Л.О.          

при  секретарі                                            Лискіній Н.В.,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Сніжне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -  

ВСТАНОВИВ:  

До суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя 28.07.2009 р. звернулась ОСОБА_1. Свої вимоги обґрунтовує наступним. 30.07.2005 р. між нею та відповідачем був укладений шлюб, в жовтні 2005 р. була придбана квартира 89 б. 10 по вул. Чапека в м. Сніжне, в цій квартирі був зроблений ремонт на спільні кошти на суму 14000 грн. 19.09.2008 р. зареєстровано в РАГСі м. Сніжне розірвання шлюбу. Згоди на добровільний поділ квартири не досягнуто, тому позивачка просила виділити їй 2/3 частини квартири 89 б. 10 по вул. Чапека м Сніжне.  

05.10.2009 р. позовні вимоги позивачка змінила, просила позов щодо виділу їй 2/3 частини квартири 89 б. 10 по вул. Чапека м Сніжне залишити без розгляду, просила стягнути з відповідача 7000 грн. за ремонт квартири.  

Ухвалою суду від 05.10.2009 р. позовні вимоги виділу ОСОБА_1  2/3 частини квартири 89 б. 10 по вул. Чапека м Сніжне залишені без розгляду.  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги про стягнення 7000 грн. за проведений ремонт підтримали  у повному обсязі, пояснили, що протягом подружнього життя в квартирі АДРЕСА_1 був зроблений ремонт, на будівельні матеріали були витрачені спільні кошти подружжя 14000 грн., оскільки відповідачу залишилась квартира у власність, позивачка просить відшкодувати їй половину витрачених коштів на ремонт. Позивачка пояснила, що договір купівлі-продажу ? частини квартири вона не укладала.  

Відповідач та його представник ОСОБА_4 позов не визнали у повному обсязі, пояснили, що 11.11.2008 р. був укладений договір купівлі-продажу ? частини квартири, за яким позивачка продала відповідачеві належну їй частину квартири та отримала 14825 грн. В цю суму включена вартість частки та відшкодування за ремонт.  

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно договору купівлі-продажу ? частини квартири від 11.11.2008 р. ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_5 ? частину квартири №89, що розташована в жилому будинку №10 по вул. Чапека в м. Сніжне. Вказана ? частина квароири належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності виданого Сніжнянською державною нотаріальною конторою 10.10.2008 р. за р. №1-4626, зареєстрованого в БТІ м. Сніжне 07.11.2008 р. за №6317 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №12259646. продаж ? частини квартири здійснено за 14825 грн., які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору. 11.11.2008 р. цей договір посвідчено державним нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_6  

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Як вбачається зі змісту ст. 70 СК України  у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Отже, сторонами досягнуто згоди про рівність часток у спільній власності на квартиру №89 б. 10 по вул. Чапека, позивачка ОСОБА_1 розпорядилась своєю часткою квартири, передавши її у власність відповідачеві ОСОБА_2, отримавши 14825 грн., про що свідчить договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири.  

Суд не приймає пояснення позивачки ОСОБА_1, щодо того, що вона не підписувала вказаний договір та не отримувала зазначені кошти, оскільки цей договір не визнаний недійсним в установленому законом порядку, на його підставі проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на квартиру, отже підстав сумніватися в законності цього договору у суду не має.  

На підтвердження своїх вимог позивачка ОСОБА_1 надала товарні чеки про вартість будівельних матеріалів (а.с. 10-12). Але суд не може задовольнити позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь половину вартості ремонту в сумі 7000 грн., оскільки доказів того, що при укладанні договору купівлі-продажу ? частини квартири  до вартості частки ОСОБА_1 в сумі 14825 грн. не ввійшла вартість ремонтних робіт та будівельних матеріалів, що про компенсацію цієї частки ремонту  була взагалі досягнута згода між сторонами.  

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з  ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 4 ст. 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2  відмовити у повному обсязі.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом внесення апеляції через цей суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

Головуюча: