справа № 22а-169/2009рік                                                       головуючий у 1 інстанції – Лисюк І.О.

категорія – спори, що виникають із сімейних                      доповідач – Гірський Б.О.

                    правовідносин (47)

У Х В А Л А

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      24 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в  складі :

        головуючого  -  Ткач О.І.

        суддів  - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.

                                        при  секретарі  -  Жовняревич Т.М.

з участю апелянта ОСОБА_1 ., його представника                                                               ОСОБА_2 ., позивачки ОСОБА_3 ., адвоката

                                                  ОСОБА_4 .  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Гусятинського районного суду від 22 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Гусятинського районного суду від 22.12.2008 року позов задоволено.

"Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_3  та ОСОБА_1 , зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1  року Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний актовий запис за НОМЕР_1 .

Визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження з матір’ю за адресою:                           АДРЕСА_1 .

При оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу покладено сплату державного мита в користь держави в розмірі 17 грн. на ОСОБА_1 , ОСОБА_3  від сплати мита звільнено".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд за підсудністю до Чортківського районного суду, як суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в суді апеляційної інстанції зазначив, що Гусятинський районний суд, як суд першої інстанції, невірно відкрив провадження у даній справі, оскільки спір повинен був вирішуватись Чортківським районним судом, за місцем його проживання, як відповідача, так як не було встановлених законом підстав для вибору підсудності справи позивачкою.

Також зазначив, що він погоджується з тим, що шлюб між ним та позивачкою зберегти неможливо, однак з рішенням в частині визначення місця проживання їх малолітньої дочки ОСОБА_5  з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1  він не погоджується, посилаючись на те, що його дружина не має самостійного заробітку, не зможе приділити дитині достатньо уваги, а він проживає із своєю матір’ю, бабою та дідом, які постійно зможуть здійснювати догляд за дитиною.

Крім того, вказав, що в АДРЕСА_2 , де він проживає, працює дитячий садок, в який ходила їх дочка, а в селі де зараз проживає його дружина, дитячий садок тимчасово не працює, на що суд також не звернув увагу.

Позивачка ОСОБА_3 . доводи апеляційної скарги заперечила та вказала, що рішення Гусятинського районного суду є законним, оскільки із-за неможливості збереження шлюбу з відповідачем, вона вимушена була повернутися проживати в будинок батька, який знаходиться в АДРЕСА_1 . В даному будинку наявні всі умови для проживання та виховання її малолітньої дочки, про що свідчить акт обстеження житлово-побутових умов і висновок служби у справах дітей Гусятинської райдержадміністрації.

Також зазначила, що коли розглядалась справа, вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а в даний час влаштувалася на роботу в фермерське господарство "Кіляр". Крім того, вказала, що дитина боїться батька, оскільки він постійно влаштовує скандали при ній, в чому змогла пересвідчитись представник служби у справах дітей під час обстеження умов їх проживання.

Щодо дитячого садка в селі, де вона зараз проживає, то він не працює тимчасово, а після літа його повинні знову відкрити.

Представник служби у справах дітей Гусятинської районної державної адміністрації ОСОБА_6 . вказала, що з врахуванням всіх обставин, більшу увагу до малолітньої ОСОБА_5 , 2006 року народження і турботу про неї виявить мати – ОСОБА_3 , з якою і визначено місце проживання дитини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 . до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя не підставі рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 . та ОСОБА_3 . перебували у зареєстрованому шлюбі з червня 2005 року. В даний час їх спільне проживання стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Такий висновок суду є вірним і сторонами не заперечується.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в подружжя народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження і між сторонами виник спір щодо місця проживання малолітньої дитини.

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України, "якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення".

Постановляючи рішення і визначаючи місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження з матір’ю в АДРЕСА_1  Тернопільської області, суд першої інстанції вірно виходив з того, що мати – ОСОБА_3 . виявляє більшу увагу і турботу про неї, створила за своїм місцем проживання належні умови для її розвитку та виховання і розлучення трирічної дівчинки з матір’ю в такому віці може погано вплинути на її розвиток.

Такий висновок є обґрунтований, зроблений на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо посилань апелянта ОСОБА_1 . на відсутність самосійного доходу в позивачки ОСОБА_3 ., в зв’язку з чим суд першої інстанції не вправі був передавати дитину для проживання з нею, то дані посилання судом апеляційної інстанції до уваги братися не можуть, оскільки на час ухвалення судового рішення позивачка, як мати дитини, перебувала у відпустці по її догляду, а в даний час влаштувалася на роботу в фермерське господарство "Кіляр".

Крім того, не є підставою, передбаченою ст. 311 ЦПК України, для скасування правильного по суті і справедливого рішення, посилання апелянта на порушення Гусятинським районним судом правил підсудності справ за вибором позивача при розгляді даної справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

У Х В А Л И Л А :

          апеляційну скаргу ОСОБА_1 . відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду від 22.12.2008 року залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: