Справа № 2-А-3172/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого – судді Нестерцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання – Рогальської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень – управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по призначенню та перерахунку йому основної та додаткової пенсії; зобов’язати відповідача нараховувати і сплачувати належні йому пенсії як інваліду ЧАЄС 1-ї групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж: державної пенсії – 10 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду здоров’ю – 100 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»; стягнути з відповідача кошти, що складають різницю між фактично нарахованими і сплаченими відповідачем йому сумами пенсії, починаючи з 01.01.2008 року, і сумами пенсії, які повинен був сплачувати відповідач йому, як інваліду ЧАЄС 1-ї групи, відповідно до Закону в розмірі: державної пенсії – 10 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду здоров’ю – 100 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 1-ї групи.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України 231-V від 5 жовтня 2006 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності 1-ї групи не повинна бути нижче 10 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, надання інваліду 1-ї групи додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю – 100 % мінімальної пенсії за віком.
Тому позивач вважає, що відповідач повинен зробити йому перерахунок та провести виплату різниці між мінімумом пенсій, встановленим Законом і фактично виплаченими пенсіями.
ОСОБА_1 вказав, що довгий період часу відповідачем нараховується пенсія у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі відмовляється від нарахування основної та додаткової пенсії у розмірі, встановленому законом, позивач просить суд захистити його права.
Позивач просив допустити негайне виконання постанови суду у межах перерахунку та виплати суми пенсії за один місяць.
ОСОБА_1 у заяві просив розглянути справу за його відсутністю, прийняти всіх можливих заходів для невідкладного розгляду його позовної заяви протягом одного судового засідання.
Представник управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області за довіреністю ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
2.
В запереченнях відповідач зазначив, що з 23.01.2008 року ОСОБА_1 було призначено пенсію по 1-й групі інвалідності за нормами Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 54 цього Закону передбачено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання в наслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина з заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Пенсію позивачу було обчислено згідно з частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеною статтею передбачено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи не може бути нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 67 Закону «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій i компенсацій підвищуються ОСОБА_3 Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя i зростання мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 117 Конституції України ОСОБА_3 Мiнiстрiв України в межах своєї компетенції видає постанови i розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Постановою ОСОБА_3 Мiнiстрiв України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» з 1 січня 2002 року встановлено, що, виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок:
а) пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
б) додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім пенсій працівникам, передбаченим у частині третій статті 53 зазначеного Закону) та Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького i рядовою складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а також пенсій, передбачених частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто мінімальний розмир пенсії по 1-й групі інвалідності з 1 січня 2002 р. становив: 19,91 грн. х 10 = 199,10 грн.
Згідно з постановою ОСОБА_3 Мiнiстрiв України від 13 липня 2004 р. № 894 мінімальний розмір пенсій з 1 вересня 2004 р. збільшується на 12 %, тобто: 19,91 грн. х 10 х 1,12 = 222,99 грн.
Постановою КМУ від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2006 р. передбачено збільшення розмірів пенсій по інвалідності, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках – у 2,5 рази; 133,80 грн. х 3,5 = 468,30 гри.
Зазначеною постановою встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 1-ої групи у розмірі – 540,00 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пункт 28 розділ II) внесено зміни до Закону України «,Про статус i соціальний захист громадин, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», а саме:
у статтю 50:
«Особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 1 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмiрi – 30 % прожиткового мiнiмуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Частини 3 i 4 статті 54 замінено текстом: «У всіх випадках розмири пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема:
- для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках по 1-й групі інвалідності 160 % прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність.
3.
Розмір прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно з Законом «Про державний бюджет України» i не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Тобто, починаючи з 1 січня 2008 р. розміри пенсій та додаткових пенсій встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення статті 67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Вiдповiдно до ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслiдок каліцтва чи захворювання, визначається ОСОБА_3 Мiнiстрiв України. ОСОБА_3 Мiнiстрiв України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадин, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», що виплачуються за рахунок державного бюджету.
Постановою ОСОБА_3 Мiнiстрiв України від 28 травня 2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадин, які отримують пенсії, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови з 22 травня 2008 р. передбачено:
- щомісячна додаткова пенсія інвалідам 1-ї групи у розмiрi 30 % від розміру
прожиткового мiнiмуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;
- мінімальний розмір пенсії для інвалідів 1-ї групи у розмiрi – 770,00 грн.
Постановою ОСОБА_3 Мiнiстрiв України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» для осіб (ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році), що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2008 р. встановлено мінімальний розмір пенсій для інвалідів 1-ї групи – 870,00 грн.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії у розмiрi прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначена розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 пенсія призначена відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи зазначене, з 1 жовтня 2008 року ОСОБА_1 було встановлено пенсію у розмiрi: 0,05834 грн. (заробіток) х 100 % (відсоток втрати працездатності) х 2 х 1,81 х 2,875 х 2 х 3 х 2,89855 х 3 х 2 х 6,25 х 1,108 х 1,12 х 2,5 = 1719,90 грн.
- 1917,90 грн. – основний розмір пенсії;
- 149,40 грн. – додаткова пенсія (30 % від 498 грн. – розміру прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність);
- 1869,30 грн. – загальний розмір пенсії.
Пенсію позивачу обчислено згідно з чинним законодавством.
Дії управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі є правомірними i законними, підстав для визнання позову немає, в зв’язку з чим в задоволенні позову просить відмовити.
Крім того, відповідач вважає, що ОСОБА_1 мав право виставляти вимоги тільки за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (день закінчення дії Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», оскільки рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008, згідно якого були визнані неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI. Раніше будь-яких рішень КСУ в відношенні визнання неконституційними аналогічних норм законів України про державні бюджети України на 2006 і 2007 роки не було. Згідно п. 5 рішення КСУ від 22 травня 2008 року № 109-рп/2008 «положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік ьта про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».
4.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області та є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, категорії 1, інвалідом 1-ї групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що також підтверджується посвідченням серії А № 105768 с, довідкою про встановлення 1-ї групи інвалідності №000034 серії ХАР-07. /а.с.8,9/
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1-й групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1-ї групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Ч.1 ст. 92 Конституції України, передбачає, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.
Право ОСОБА_1, як учасника ліквідації 1 категорії, інваліда 1-ї групи, на пенсію по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій i компенсацій підвищуються ОСОБА_3 Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя i зростання мінімальної заробітної плати.
Тобто, стаття 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути застосована відповідачем лише у випадку коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру основної та додаткової пенсії позивачу згідно положень ст.ст. 50,54 цього ж Закону.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного
5.
забезпечення, соціальні допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється ОСОБА_3 Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд приходить до висновку, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.
Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених по Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Отже, суд приходить до висновку про те, що при визначенні позивачу пенсії слід застосовувати ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 13 липня 2004 року №894, від 27 грудня 2005 року №1293 « Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654 « Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається ОСОБА_3 Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права ОСОБА_3 Міністрів України не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених спеціальним законом.
Тобто, відповідач повинен був призначати пенсії, не порушуючи положення Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а рівно як й інші закони, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 Закону України, від 28 грудня 2007 року, № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році установлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
З положень Закону України, від 28 грудня 2007 року, № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що текст статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3-ї групи – 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
6.
працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34. підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35. пунктів 36 – 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратило чинність 22 травня 2008 року.
Тому, ОСОБА_1, як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 1-ї групи від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС вправі отримувати пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі – 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З урахуванням наведено, суд приходить до висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області з 01.01.2008 року повинно було нараховувати та проводити сплату позивачу пенсію для інвалідів 1-ї групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію як інваліду 1-ї групи, передбачену ч.ч. 3, 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 22 травня 2008 року - моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34. підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35. пунктів 36 – 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст. ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні виплати.
Як вбачається з довідки від 17 вересня 2009 року, наданої відповідачем, позивачу виплачувалась основна пенсія з січня 2008 року по березень 2008 року по 1034,00 грн. на місяць, в квітні 2008 року 1058,20 грн., з 22 травня 2008 року по червень 2008 року включно по 1060,00 грн., з липня 2008 року по вересень 2009 року, включно, по 1719,90 грн. щомісяця.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір основної пенсії з 22 травня 2008 року по вересень 2009 року, включно, повинен становити:
в травні та червні 2008 року – 4810 грн. на місяць (481 грн. Ч 10 = 4810 грн.);
з липня по вересень 2008 року – 4820 грн. на місяць (482 грн. Ч 10 = 4820 грн.);
з жовтня 2008 року по вересень 2009 року – 4980 грн. на місяць (498 грн. Ч 10 = 4980 грн.)
Таким чином, сума не донарахованої та не виплаченої основної пенсії в період з 22 травня 2008 року по вересень 2009 року, включно, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить:
травень 2008 року – 3750 грн. (4810 грн. – 1060 грн. = 3750 грн.);
червень 2008 року – 3750 грн. (4810 грн. – 1060 грн. = 3750 грн.);
липень 2008 року – 3100,10 грн. (4820 грн. – 1719,90 грн. = 3100,10 грн.);
серпень 2008 року – 3100,10 грн. (4820 грн. – 1719,90 грн. = 3100,10 грн.);
7.
вересень 2008 року – 3100,10 грн. (4820 грн. – 1719,90 грн. = 3100,10 грн.);
жовтень 2008 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
листопад 2008 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
грудень 2008 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
січень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
лютий 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
березень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
квітень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
травень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
червень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
липень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
серпень 2009 року – 3260,10 грн. (4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
вересень 2009 року – 3260,10 грн. ( 4980 грн. – 1719,90 грн. = 3260,10 грн.);
Всього 55 921,50 грн .
Як вбачається з довідки від 17 вересня 2009 року, наданої відповідачем, позивачеві була сплачена додаткова пенсія в таких розмірах з січня 2008 року по березень 2008 року по 141,00 грн; з квітня 2008 року по червень 2008 року по 144,30 грн.; з липня 2008 року по вересень 2008 року по 144,60 грн., з жовтня 2008 року по вересень 2009 року, включно, по 149,40 грн.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії з 22 травня 2008 року по день постановлення рішення мав становити:
в травні та червні 2008 року – 481 грн. на місяць (481 грн. Ч 100 % = 481 грн.);
з липня по вересень 2008 року – 482 грн. на місяць (482 грн. Ч 100 % = 482 грн.);
з жовтня 2008 року по вересень 2009 року – 498 грн. на місяць (498 грн. Ч 100 % = 498 грн.);
Таким чином, сума не донарахованої та не виплаченої додаткової пенсії в період з 22 травня 2008 року по вересень 2009 року, включно, з відрахуванням фактично сплачених коштів, становить 5868,80 коп . , а саме:
травень 2008 року – 336,70 грн. (481 грн. – 144,30 грн. = 336,70 грн.);
червень 2008 року – 336,70 грн. (481 грн. – 144,30 грн. = 336,70 грн.);
липень 2008 року – 337,40 грн. (482 грн. – 144,60 грн. = 337,40 грн.);
серпень 2008 року – 337,40 грн. (482 грн. – 144,60 грн. = 337,40 грн.);
вересень 2008 року – 337,40 грн. (482 грн. – 144,60 грн. = 337,40 грн.);
жовтень 2008 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
листопад 2008 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
грудень 2008 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
січень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
лютий 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
березень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
квітень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.);
травень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.).
червень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.).
липень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.).
серпень 2009 року – 348,60 грн. (498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.).
вересень 2009 року – 348,60 грн.(498 грн. – 149,40 грн. = 348,60 грн.)
336,70 грн. Ч 2 + 337,40 грн. Ч 3 + 348,60 грн. Ч 12 = 673,40 грн. + 1012,20 грн. + 4183,20 грн. = 5868,80 грн.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
Вимога про стягнення з відповідача коштів, що складають різницю між фактично нарахованими і сплаченими відповідачем йому сумами пенсії, починаючи з 01.01.2008 року, і сумами пенсії, які повинен був сплачувати відповідач йому, як інваліду ЧАЄС 1-ї групи підлягає частковому задоволенню шляхом зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 недорахованої пенсії виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії
8.
за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії.
Керуючись ч. 2 ст. 19, ч.3 ст.22, ст..46, ч.1 ст.92, ст.117, ч.2 ст.152 Конституції України, ст. 50, п. 4 ст. 54, ст.ст. 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 65 Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік», ст. 62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 54 Закону України, від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 71, 72, 86, 122, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області по призначенню та сплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_1.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 100 % мінімальних пенсій за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 недорахованої за період з 22.05.2008 року по 1.10.2009 року пенсії виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Допустити негайне виконання постанови у межах перерахунку та виплати суми пенсії за один місяць, що складає розмір 10 мінімальних пенсій за віком основної щомісячної пенсії та 100% мінімальної пенсії за віком додаткової пенсії, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Головуючий: