ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про припинення провадженням справи
18.04.07 Справа № 16/93/07
Кредитор –відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ “Ощадбанк”, м.Мелітополь Запорізької області
Боржник –Державне підприємство навчально-дослідне господарство “Лазурне”, с.Лазурне Мелітопольського району Запорізької області, вул.Студентська, 21, код ЄДРПОУ 00489797
Банк, здійснюючій розрахунково-касове обслуговування боржника - МВ № 8024 ВАТ “Ощадбанк”
про банкрутство
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від кредитора – Перегуда О.В. (дов.б/н від 05.12.2006)
від боржника –Безух А.М. (дов.б/н від 30.08.2006)
ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ “Ощадбанк” на підставі ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон “Про відновлення платоспроможності...”) подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ДП НДГ “Лазурне”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2007 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/93/07 з призначенням підготовчого судового засідання на 18.04.2007.
18.04.2007 за результатами розгляду справи винесено ухвалу.
Кредитор підтримав заяву, на її обґрунтування пояснив, що боржник не спроможний за спливом тримісячного терміну виконати грошове зобов’язання, що виникло з укладеного сторонами договору кредитної лінії, в сумі 1545026,39 грн., у тому числі 1320000,00 грн. –кредит, 225026,39 грн. –проценти за користування кредитом за період з 01.04.2006 по 28.03.2007. Вказав на те, що у зв’язку з невиконанням боржником розрахунків за кредитним договором 22.12.2006 ДВС у м.Мелітополі та Мелітопольському районі було відкрите виконавче провадження за наказом господарського суду Запорізької області від 06.11.2006 у справі № 26/344/06 про звернення стягнення на майно ДП НДГ “Лазурне”, заставлене на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором. Однак, як виявилося загальна сума вартості предметів застави - 3875615,00 грн. зменшилася до 490000,00 грн., чого недостатньо для погашення заборгованості за кредитним договором. Також виявилося неможливим виконання зобов’язання боржника його майновим поручителем –ТОВ “Верховина”, яким на забезпечення виконання зобов’язання боржника в заставу банку було передано сільськогосподарську техніку, яка знаходилася у лізингу, оскільки на теперішній час власником заставної сільгосптехніки є лізингова компанія –НАК “Украгролізинг”, а ТОВ “Верховина” має право лише користуватися технікою на умовах договорів лізингу. Таким чином, як вказує кредитор, його безспірні вимоги до боржника складають 1545026,39 грн., а сума різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави складає 1055026,39 грн., що перевищує суму 300 мінімальних розмірів заробітних плат, і ця сума не може бути задоволена боржником.
Боржник заперечив проти заяви кредитора і здійснення провадження у справі про його банкрутство, вказуючи на те, що всупереч вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, встановлених на випадок подання заяви про порушення справи про банкрутство, заявником не додані до заяви копії рішення господарського суду про стягнення з боржника суми боргу, наказу про стягнення суми боргу, постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження, платіжної вимоги про примусове списання коштів з рахунку боржника, докази неможливості виконання наказу протягом трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження. В зв’язку з непредставленням вказаних документів боржник вважає заяву необґрунтованою, провадження у справі просить припинити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини, вислухавши представника боржника та кредитора, суд дійшов висновку, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню з огляду на таке.
Встановлено, що 17.12.2002 сторонами у справі було укладено договір кредитної лінії № 17 (далі Договір), відповідно до умов якого ВАТ Державний ощадний банк України” в особі Мелітопольського відділення № 8024 надав ДП НДГ “Лазурне” кредитну лінію в обсязі 1500000,00 грн., з терміном повернення 16.12.2003.
Додатковими угодами до Договору строк його дії змінювався, остаточно строк погашення кредиту встановлено до 30.11.2005.
Відповідно до положень Договору та на забезпечення виконання зобов’язань з погашення суми кредиту та сплати передбачених сум процентів за його користування сторонами були укладені договори застави, а саме: договір застави майбутнього врожаю № 17 від 14.06.2005, предметом якого визначено посіви зернових культур, а також фактичний урожай зерна 2005 року загальною заставною вартістю у 1794000,00 грн., договір застави товарів в обороті № 17/1 від 15.11.2004, за яким в заставу було передано поголів’я свиней у кількості 116 голів заставною вартістю 83540,00 грн., та договір застави товарів в обороті № 17/3 від 14.06.2005, згідно з яким у заставу передано поголів’я великої рогатої худоби у кількості 279 голів заставною вартістю 498075,00 грн.
Також на забезпечення виконання зобов’язань за Договором кредитором був укладений договір застави майна № 17/2 від 30.11.2004 з майновим поручителем боржника –ТОВ “Верховина”, с.Лазурне Мелітопольського району Запорізької області, за умовами якого ТОВ “Верховина” передало в заставу кредитору сільськогосподарську техніку та транспортні засоби, а кредитор набув права на випадок невиконання боржником зобов’язань за кредитним Договором задовольнити свої вимоги з вартості майна, заставленого ТОВ “Верховина”, переважно перед іншими кредиторами останнього.
З наданих кредитором матеріалів та його пояснень слідує, що підставами застосування до боржника процедур банкрутства кредитор вбачає недостатність заставленого майна боржника для задоволення вимог кредитора за кредитним Договором, оскільки заборгованість ДП НДГ “Лазурне” за Договором складає 1545026,39 грн. (1320000,00 грн. –сума неповернутого кредиту та 225026,39 грн. –сума процентів за користування кредитними коштами), в той час як різниця між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана в разі продажу заставленого майна боржника складає 1055026,39 грн. На підтвердження цього кредитором представлені постанова Державної виконавчої служби в м.Мелітополь та Мелітопольському районі № 815/8 від 22.12.2006 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 06.11.2006 № 26/344 про звернення стягнення на заставлене майно ДП НДГ “Лазурне” за договором застави майбутнього врожаю № 17 від 14.06.2005 та за договором застави товарів в обороті № 17/3 від 14.06.2005 на користь ВАТ “Держощадбанк” в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ “Держощадбанк” для погашення заборгованості на суму 1412393,51 грн. та акт державного виконавця від 19.02.2007, в якому вказано на те, що по вул.Студентській, 21 в с.Лазурне заставлене майно згідно наказу № 26/344/06 від 06.11.2006 виявлено не було.
Крім того, кредитор зазначив про неможливість погашення заборгованості ДП НДГ “Лазурне” за рахунок майна майнового поручителя відповідно до договору застави № 17/2 від 30.11.2004. При цьому кредитор представив лист ЗФ НАК “Украгролізинг” від 01.09.2006, наданий на його (кредитора) запит стосовно 16 одиниць сільськогосподарських машин, які входять до переліку заставленого за договором № 17/2 від 30.11.2004 майна. Цим листом ЗФ НАК “Украгролізинг” повідомила кредитора, що в 2001 та 2002 роках з 16 одиниць техніки 11 надані ТОВ “Верховина” у користування на умовах фінансового лізингу терміном на 5,5 років, але в зв’язку з невиконанням взятих на себе зобов’язань зі сплати лізингових платежів за договорами фінансового лізингу сільськогосподарська техніка у власність ТОВ “Верховина” не передавалась і є власністю НАК “Украгролізинг”.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону “Про відновлення платоспроможності...” за загальними правилами справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст.1 Закону “Про відновлення платоспроможності...” безспірними визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника; неплатоспроможністю є неспроможність виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.
Безпосередніми умовами здійснення провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника та наявність безспірних вимог кредитора, при чому вимоги повинні бути грошовими.
За вимогами ст.7 Закону “Про відновлення платоспроможності...” кредитор повинен навести обставини та представити суду докази, які підтверджують безспірність кредиторських вимог та неплатоспроможність боржника.
При цьому, виходячи з аналізу положень Закону “Про відновлення платоспроможності...”, неплатоспроможність суб`єкта господарювання в розумінні цього Закону уявляє собою неможливість реалізації кредитором безспірних вимог до боржника через державну виконавчу службу або через банк боржника, тому Закон вимагає від кредитора представлення на підтвердження неплатоспроможності боржника неоплаченого за спливом трьох місяців розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, а також у відповідних випадках виконавчих документів, судових рішень, доказів визнання боржником вимог кредитора.
Кредитором неоплачені розрахункові документи, на підставі яких мало відбуватися списання коштів з рахунків боржника, суду не представлені. Не представлені також судові рішення, виконавчі документи.
Заставний кредитор не вправі ініціювати справу про банкрутство. Однак, не забезпечені заставою грошові вимоги можуть служити підставою для ініціювання справи про банкрутство.
В разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заставу, забезпечена активами боржника, кредитор повинен довести, що вартість предмета застави є недостатньою для задоволення вимоги. Однак, представлений кредитором акт державного виконавця від 19.02.2007, про який наведено вище, не можна визнати таким, що підтверджує вказане.
Взагалі відсутність заставленого майна не може підтверджувати неспроможність боржника задовольнити вимоги кредитора за рахунок іншого майна боржника.
Між іншим, представлена суду довідка Мелітопольського МБТІ від 10.04.2007 засвідчує наявність у боржника майна, на яке можливе звернення стягнення.
Слід звернути увагу, що в акті державного виконавця, складеного в рамках виконавчого провадження за наказом господарського суду Запорізької області від 06.11.2006 № 26/344/06, йдеться про відсутність у боржника майна, заставленого за договорами № 17 від 14.06.2005 та № 17/3 від 14.06.2005. Але, як зазначалося, кредитний договір забезпечений також і договором № 17/1 від 15.11.2004, заставна ціна якого дорівнює 83540,00 грн.
До того ж, акт державного виконавця складено без участі понятих в порушення п.2.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту України від 15.12.1999 № 74/5, і він не є допустимим доказом.
Доводи кредитора щодо неможливості погашення його вимог за рахунок майнового поручителя боржника не можуть бути враховані у даній справі, оскільки будь-яким чином не впливають на з’ясування ознаків неплатоспроможності ДП НДГ “Лазурне”. У будь-якому разі ризик нікчемності забезпечення виконання кредитних зобов’язань несе кредитодавець .
Завданням підготовчого засідання суду є оцінка наданих доказів та пояснень сторін, розгляд обґрунтованості заперечень боржника та остаточне вирішення питання щодо обґрунтованості застосування до боржника процедур банкрутства.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування обставин справи покладено на сторони.
Відсутність обґрунтування та підтвердження належними доказами неплатоспроможності боржника в розумінні законодавства про банкрутство виключають підстави для подальшого руху справи про банкрутство ДП НДГ “Лазурне”.
За таких обставин, провадження у даній справі підлягає припиненню в силу п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.68, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Примірники даної ухвали надіслати кредитору, боржнику, державному реєстратору Мелітопольської райдержадміністрації, ДВС у м.Мелітополь та Мелітопольському районі, Державному департаменту з питань банкрутства, Запорізькому обласному відділу з питань банкрутства.
Суддя Р.Ніколаєнко