Справа № 2 – 9843/2009

                       РІШЕННЯ

                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 жовтня 2009 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

     при секретарі            Наконечній В.А.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ;

                             ВСТАНОВИВ :

Обґрунтовуючи свій позов до відповідача, позивач вказує, що з 2005 року між ними погіршилися відносини через подружню невірність відповідача, тому в червні 2009 року вони припинили шлюбно-сімейні відносини і стали проживати окремо, а в цей час вона остаточно переконалася в тому, що більше не бажає жити з відповідачем.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала позов, а відповідач визнав позов та підтвердив викладені вище обставини.

 Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

 Судом установлено, що 28 квітня 1994 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі  РАГСу виконкому Приморської районної Ради народних депутатів м.Одеси, актовий запис № 275 ; у  сторін це перший шлюб ; від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 2005 року між сторонами погіршилися відносини у зв’язку з тим, що у відповідача появилася інша жінка, через що відношення відповідача до сім'ї змінилося, він став грубим, роздратованим, виявляв неповагу до позивача, чим створював в домі нестерпну емоційну обстановку.  

В червні 2009 року відповідач пішов з сім'ї. З цього ж часу сторони припинили шлюбно-сімейні відносини і мешкають окремо.  

Будучи незадоволеними таким сімейним життям і втративши почуття любові один до одного, сторони в подальшому не вживали заходів до примирення.

Станом на цей час сторони остаточно переконалися в тому, що не бажають бути разом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що сім'я сторін розпалася остаточно і збереження їх шлюбу неможливо.

Також судом установлено, що після припинення сторонами спільного проживання, їх неповнолітні син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилися проживати з матір’ю, та що відповідач не заперечує проти того, щоб і після розірвання шлюбу між ним і позивачем їх діти залишаться проживати з матір’ю.

Вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя сторонами не заявлені.

На підставі викладеного і керуючись ч.4 ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України, ст.ст.105,110,112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ :    

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 28 квітня 1994 року у Відділі РАЦСу виконкому Приморської районної Ради народних депутатів м.Одеси, актовий запис № 275, - розірвати.  

Неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, і неповнолітню дочку сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, залишити проживати з матір’ю ОСОБА_1.

При оформленні розірвання шлюбу між сторонами в органах РАЦСу стягнути з відповідача ОСОБА_2 25 ( двадцять п’ять ) грн. 00 коп. на користь держави, а позивача від цих витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денній строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                              Н.А.Ільченко