Справа № 2-5253/09  

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я  

І   М   Е   Н   Е  М        У   К   Р   А   Ї   Н  И  

16 жовтня 2009  року     Деснянський районний суд м. Чернігова    

у складі  судді Бечко Є.М.  

при секретарі  Приходько Т.Л.  

за  участю позивача,  

представника відповідача ОСОБА_1М,  

представника 3 особи ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові  цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до Чернігівської  обласної державної адміністрації про зобов’язання внести  запис до  трудової книжки,  

встановив:  

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить зобов’язати  відповідача внести  до  трудової книжки запис, а  саме «звільнити ОСОБА_3 31.12.2005 року за згодою сторін, ст. 36 п.1 КЗпП України», або «за власним бажанням», мотивуючи, що він  звертався до керівника апарату облдержадміністрації з  заявою  про  звільнення за  згодою сторін з 31.12.2005 року, однак, такої згоди  не  було  отримано і  питання про його звільнення  за  згодою  сторін 31.12.2005 року не  було  вирішене.  

В  судовому  засіданні  позивач позов  підтримав.  

Представник відповідача  в  судовому  засіданні  позов  не  визнав,  мотивуючи  його  безпідставністю та  відсутністю  повноважень  Облдержадміністрації звільняти позивача  з  займаної  посади.  

Представник третьої  особи – Чернігівської  обласної  ради  вважає  позов таким,  що  підлягає  задоволенню.  

Третя  особа КП «Чернігівський інформаційно-аналітичний центр» явку представника у  судове засідання  не  забезпечила,  про  розгляд  справи  сповіщалась,  про  відкладення  розгляду  справи  не  зверталась,  причин  неявки  не  повідомила.  

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи,  дослідивши  матеріали справи та  приймаючи до уваги висновки  викладені в ухвалі Верховного Суду України від 17.06.2009 року,  суд  приходить  до  висновку,  що  позов  не  підлягає  задоволенню.  

В  судовому  засіданні  встановлено,  що позивач  працював на  посаді  директора Чернігівського  регіонального центру  інформатизації з 13.02.1998 року.  

15.04.1999 року між ним та Чернігівською  обласною держадміністрацією було  укладено контракт.  

06.04.2004 року було  видано  наказ  про звільнення ОСОБА_3 з  займаної  посади за  згодою  сторін,  але,  так як позивач  продовжував працювати,  наказ фактично втратив чинність.  

Оскільки з 06.04.2004 року заробітна плата  позивачу не  нараховувалась він  звернувся  до  суду  про стягнення  середнього  заробітку за період  з 06.04.2004 року по 31.12.2005 року та  про зміну дати звільнення.  

Рішенням  Деснянського  райсуду м. Чернігова від  22.03.2007 року позов  було  задоволено  частково,  стягнуто  середній  заробіток,  однак в задоволенні  вимоги про зміну дати  звільнення   на 31.12.2005 року відмовив,  з мотивів відсутності  заяви  позивача про  звільнення з цієї  дати  та згоди роботодавця,  що  необхідно за  положеннями п.1 ст.36 КЗпП України.  

Згідно  ч.3 ст. 61 ЦПК України,  обставини,  встановлені судовими рішеннями  у цивільній справі,  не  доказуються при  розгляді інших справ, у  яких  бере участь особа,  щодо якої встановлено ці обставини.  

Суду не надано  доказів і у даній справі  про подання ОСОБА_3 до Чернігівської  обласної державної адміністрації заяви  про  звільнення з 31.12.2005 року та  про  надання  нею згоди  про  його звільнення з цієї  дати.  

За  відсутності доказів про  звільнення  позивача з роботи відсутні  і підстави для  внесення  до  трудової  книжки запису про  його  звільнення.  

На  підставі  викладеного та керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 36, 38 КЗпП України, суд, –  

вирішив:  

  В задоволенні позову  відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.  

Заяву  про  апеляційне  оскарження рішення може  бути подано протягом 10 днів з дня  проголошення рішення.  

Апеляційна  скарга на  рішення  суду може  бути  подана протягом  двадцяти  днів після  подання заяви  про  апеляційне  оскарження.  

С у д д я