Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

07 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.

суддів Гузовського О.Г., Крижанівського В.В.

з участю прокурора Селюченко І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляціею засудженого ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира 01 березня 2012 року про відмову в застосуванні положень ст.ст.5, 48 КК України щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, відбуваючого покарання у Житомирської ВК № 4,

в с т а н о в и л а:

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 грудня 2002 року ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за ст.ст. 190 ч.1, 368 ч.1, 70 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців.

Вироком апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 304, ч. 2 ст. 383, ст.70, ч. 2 ст. 71 КК України до покарання у вигляді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

06 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про звільнення його від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ч. 3 ст. 5 КК України та про звільнення від відбування покарання за ч. 1 ст. 368 КК України згідно ст. 48 КК України

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 01 березня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання за ст.190 ч.1 КК України на підставі ст.5 КК України, про зняття судимості за ст.368 ч.1 КК України на підставі ст.48 КК України, та про виключення з вироку Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року вказівки про засудження його за ст.ст.190 ч.1, 368 ч.1 КК України, - відмовлено.

В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 постанову суду просить скасувати, звільнити його від відбування покарання за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 5 КК України, призначити покарання за ч.1 ст.368 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України у вигляді 1року 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, на підставі ст.ст.75, 76 КК України без додаткового покарання та на підставі ст.78 ч.1 КК України звільнити від відбуття покарання та виключити з вироку апеляційного суду Київської області від 15.06.2006 року посилання на застосування ст.71 КК України щодо нього, або скасувати постанову місцевого суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що суд, на його думку, взагалі не розглянув його заяву по суті, що відповідно до п.2 ч.2 ст.368 КПК України зумовлює скасування постанови місцевого суду в апеляційному порядку, безпідставно не вирішив питання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Крім цього, зазначає, що суд, розглядаючи дану справу допустив істотні порушення кримінально-процесуального кодексу, зокрема, не виконав вказівок, які містяться у попередній ухвалі апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, з огляду на що заперечувала проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, своє прохання про звільнення його від відбування покарання, призначеного вироком Новокаховського міського суду від 16 грудня 2002 року за ст.190 ч.1 КК України та внесення змін у вирок апеляційного суду Київської області від 15 червня 2006 року ОСОБА_1 пов’язував із змінами в редакції ст.51 КУпАП, що відбулись у зв’язку із прийняттям Закону України від 02.06.2005 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», що набув чинності 30.06.2005 року, відповідно до якого викрадення шляхом крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрати чужого майна, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищувала трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, вважалась дрібною. Посилаючись на те, що згідно вироку сума привласнена ним у 2002 році не перевищувала трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, і що, таким чином, оскільки він засуджений за діяння, караність якого вищевказаним законом була усунута, просив з посиланням на вимоги ст.5, 74 ч.2 КК України, звільнити його від призначеного судом за цим законом покарання.

Проте, як видно із змісту постанови, місцевий суд заяву ОСОБА_1 розглянув поверхово, в обґрунтування прийнятого рішення послався лише на те, що санкція ст.190 ч.1 КК України після винесення вироку не змінилась в сторону пом’якшення покарання, при цьому обставин, на які посилався ОСОБА_1 в своїй заяві не дослідив, ретельного аналізу їм не дав, тому дійшов передчасного висновку про те, що підстав для звільнення ОСОБА_1 від зазначеного покарання не вбачається.

З огляду на наведене, оскільки обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, залишились недослідженими, постанова місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а заява засудженого ОСОБА_1 направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати вищенаведене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин, на які посилався ОСОБА_1 в своїй заяві, та в залежності від встановленого, прийняти рішення, яке б в повній мірі відповідало вимогам закону.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира 01 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а заяву ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Судді