ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2009 року справа № 2а-25181/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Скрипкіної А.О.,
за участю сторін:
представник позивача: Лівіріна Н.В.
представник відповідача: Бондарева І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства „Свердлоантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Шахта Харківська” про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 418053,75 грн., -
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства „Свердлоантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Шахта Харківська” про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 350835,68 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції у розмірі 67218,07 грн. В обґрунтування своїх позивних вимог зазначив, що у відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. В порушення вимог ст.19 зазначеного ВП „Шахта Харківська” не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і в порушення вимог ст.20 вищевказаного Закону в 2007 році не перерахувало 350835,68 грн. адміністративно-господарської санкції. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 р. №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 67218,07 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення щодо суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з закінченням строку на право звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами виник публічно-правовий спір.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративно-правові відносини – це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, в яких сторони (суб’єкти) відносин взаємопов’язані і взаємодіють між собою шляхом здійснення суб’єктивних прав і обов’язків, встановлених і гарантованих відповідними адміністративно-правовими нормами.
Таким чином до адміністративно-правових відносин застосовуються норми Кодексу адміністративного судочинства.
Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушене своє право повинен був знати починаючи з 2007 року, позивач мав можливість одержати будь які документи і мав можливість оскаржити дії. Позивач ніяких дій не призводив, також не навів поважних причин пропуску строку на звернення до суду за захистом своїх прав. Тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за пропуском строку на звернення до суду.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства „Свердлоантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Шахта Харківська” про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році відмовити за пропуском строку на звернення до суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2009 року.
Суддя Т.І.Ковальова