Справа № 2-4276/2009  

ДЕСНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  МІСТА ЧЕРНІГОВА  

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м  У к р а ї н и  

22 жовтня 2009 року                                                                                                          м. Чернігів

 Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Кашка Т.Ю.,

з участю: позивачки, відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради, Об'єднання житлово-будівельних кооперативів міста Чернігова, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

третя особа без самостійних вимог та стороні відповідачів – комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради,

в с т а н о в и в:  

29.05.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування, а також за наявністю права спільної сумісної власності.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала і наполягала на задоволенні.  

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов визнали. Будучи допитаними в якості свідків підтвердили свою відмову від спадщини батька на користь позивачки.

Представники інших відповідачів і третьої особи не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.  

Позивачка була дружиною ОСОБА_4, який під час шлюбу став членом житлово-будівельного кооперативу і отримав на сім»ю квартиру АДРЕСА_1 (далі по тексту - Квартира).  

У 1986 році ОСОБА_4 повністю виплатив свій пайовий внесок.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про власність" член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру набуває на неї право власності.

Згідно статті 22 КпШС Української РСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Виходячи з наведеного, у 1986 році позивачка набула право на Ѕ частину квартири на праві спільної сумісної власності.  

01.10.2008 року ОСОБА_4 помер.  

В силу статті 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_4 є позивачка, а також їхні діти – відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які відмовилися від спадщини батька на користь матері.

Позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем в Квартирі. Вона не зверталася до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини, і виходячи з положень частини 3 статті 1268 цього Кодексу вважається такою, що прийняла її.

За таких обставин, позивачка вважається такою, що набула право на Квартиру в цілому.

У зв’язку з тим, що за своє життя ОСОБА_4 не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на Квартиру, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на неї, що у свою чергу є підставою для задоволення позову і визнання за позивачкою права власності на Квартиру в судовому порядку.    

Керуючись статтями 10, 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:  

 позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому.  

 Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви.

Головуючий: